маломаєтний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний маломає́тний маломає́тна маломає́тне маломає́тні
родовий маломає́тного маломає́тної маломає́тного маломає́тних
давальний маломає́тному маломає́тній маломає́тному маломає́тним
знахідний маломає́тний, маломає́тного маломає́тну маломає́тне маломає́тні, маломає́тних
орудний маломає́тним маломає́тною маломає́тним маломає́тними
місцевий на/у маломає́тному, маломає́тнім на/у маломає́тній на/у маломає́тному, маломає́тнім на/у маломає́тних

Словник синонімів

НЕБАГА́ТИЙ (про людину - зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙрозм., МАЛОМАЄ́ТНИЙзаст.;НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). [Максим:] Не віддасть [мати] тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); - Коней немає. Пробачте, безкінні ми, ..біднуваті люди (О. Довженко); Грицько, син залізничного сторожа, чоловіка незаможного і дуже сімейного, ще змалечку зазнав нужди та бідування (С. Васильченко); - Він має ще дві незабезпечені доньки дома (О. Кобилянська). - Пор. 1. бі́дний.