МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКАрозм.,МАЛОЛІ́Тзаст.,НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Чубинський); Одначе [Тритузний] й далі тримається свого, бо вважає цілком природним саме цей тон і цю манеру для себе, корінного кадра, що чи не єдиний тільки й зостався із працівників колишньої трудколонії неповнолітніх (О. Гончар). - Пор. пі́дліток.