малолюдний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний малолю́дний малолю́дна малолю́дне малолю́дні
родовий малолю́дного малолю́дної малолю́дного малолю́дних
давальний малолю́дному малолю́дній малолю́дному малолю́дним
знахідний малолю́дний малолю́дну малолю́дне малолю́дні
орудний малолю́дним малолю́дною малолю́дним малолю́дними
місцевий на/у малолю́дному, малолю́днім на/у малолю́дній на/у малолю́дному, малолю́днім на/у малолю́дних

Словник синонімів

БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. - такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙрідше,ПУСТЕ́ЛЬНИЙпідсил., ПУСТИ́ННИЙпідсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; МАЛОЛЮ́ДНИЙ (де мало людей); ВІДЛЮ́ДНИЙ (який рідко відвідують люди); ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й (звичайно про приміщення, населений пункт, вулицю). Вулиця стояла порожня, безлюдна (О. Копиленко); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок); Київ 6 листопада 1943 року був пустельний, - всіх киян німці вигнали геть (Ю. Яновський); Вихор якийсь час бачив самотню постать матері над пустинним шляхом (В. Кучер); У місті було чимало садків, чимало пустопорожніх місць (Марко Вовчок); Видно, не часто на малолюдному хуторі заходили до них гості (А. Іщук); Коли йому ставало особливо радісно на душі, він шукав відлюдного місця й співав досхочу (Ю. Яновський); Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі, у пустій хаті, відкіль повиганяв усіх з серця (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 3. ме́ртвий.

Словник антонімів

БАГАТОЛЮДНИЙ БЕЗЛЮДНИЙ
В якому (на якому) живе, перебуває багато людей; численний, заселений. В якому (на якому) немає людей; незаселений, малочисленний.
Багатолюдний, а, е ~  безлюдний, а, е алея, базар, будинок, вулиця, дорога, збори, земля, край, парк, проспект, степ. Бути, залишатися, ставати багатолюдним ~  безлюдним. Досить, дуже, надмірно багатолюдний ~  безлюдний.
І княжич Святослав, і його дружина знають, що це не безлюдна земля. Варто звернути з шляху, проїхати десяток поприщ, і очам відкриються села, городища, ниви, сади, колодязі... А всі люди, що їхали... до Києва, поспішали в одне місце - на Подол, на торг... Уже здалеку було видно багатолюдний натовп, що колом громадився навкруг великої площі (С. Скляренко).
Багатолюдність ~безлюдність, багатолюдність ~безлюддя, багатолюдно ~безлюдно.