малозрозумілий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний малозрозумі́лий малозрозумі́ла малозрозумі́ле малозрозумі́лі
родовий малозрозумі́лого малозрозумі́лої малозрозумі́лого малозрозумі́лих
давальний малозрозумі́лому малозрозумі́лій малозрозумі́лому малозрозумі́лим
знахідний малозрозумі́лий малозрозумі́лу малозрозумі́ле малозрозумі́лі
орудний малозрозумі́лим малозрозумі́лою малозрозумі́лим малозрозумі́лими
місцевий на/у малозрозумі́лому, малозрозумі́лім на/у малозрозумі́лій на/у малозрозумі́лому, малозрозумі́лім на/у малозрозумі́лих

Словник синонімів

НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙпідсил.,ТЕ́МНИЙпідсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь - у якому важко розібратися); НЕЗ’ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙрідше,НЕДОВІДО́МИЙрозм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙперев. для кого,НЕДОСЯ́ЖНИЙперев. для кого,ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙкнижн.,НЕСПОВІДИ́МИЙзаст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙрозм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо - який важко сприйняти); НЕЗ’ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше,НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез’ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з’явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); - Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); - Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); [Чернець:] Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез’ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). - Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.