-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́лий  
родовий Ма́лого  
давальний Ма́лому  
знахідний Ма́лий  
орудний Ма́лим  
місцевий на/у Ма́лому  
кличний Ма́лий  
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́лий  
родовий Ма́лого  
давальний Ма́лому  
знахідний Ма́лий  
орудний Ма́лим  
місцевий на/у Ма́лому  
кличний Ма́лий  

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мали́й мала́ мале́ малі́
родовий мало́го мало́ї мало́го мали́х
давальний мало́му малі́й мало́му мали́м
знахідний мали́й, мало́го малу́ мале́ малі́, мали́х
орудний мали́м мало́ю мали́м мали́ми
місцевий на/у мало́му, малі́м на/у малі́й на/у мало́му, малі́м на/у мали́х

Словник синонімів

КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙрозм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙдіал.; КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, КОРОТКОСТРОКО́ВИЙ (який триває незначний термін); СТИ́СЛИЙ (про строк). Молодого, короткого Не дали дожити Люде віку (Т. Шевченко); Її краса неначе одцвіла за той недовгий час (І. Нечуй-Левицький); Милування Параски з новим чоловіком було нетривалим; почалися сварки та нелади (Л. Дмитерко); Навіть недовгочасна її відсутність почувалась (О. Кундзич); - Мовою лікарів це називається? - Короткотривале запалення легенів... (П. Загребельний); Непомітно збігла вередлива південна зима з короткочасними заметілями і несподіваними відлигами (С. Добровольський); І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом’яне нащадкам Мале моє життя (М. Рильський); Минає невелика година (С. Васильченко); Куций зимовий день вклонявся вечорові, ночі (І. Ле); Лиш перелітна краска по її лиці свідчила мені, що мої слова запали в її душу (О. Кобилянська); На руднику організували короткотермінові курси по підготовці спеціалістів (Д. Ткач); Стислі строки збирання - найважливіша умова в боротьбі з втратами хліба (з газети).
МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А. Головко); Висока гора неначе спадала вниз, розсипаючись дрібними горбами (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); Його мрія починалася з одноциліндрового моторчика на чотири сили, який можна почепити до мізерного ялика (Ю. Смолич); У Києві, наприклад, у багатьох місцях знаходять мініатюрні бронзові й залізні сокирки, які належать до X-XІІІ століть (з журналу). - Пор. 1. коро́ткий, 1. незначни́й.
МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). - Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть? А їх не мала сума набралася - за півроку зажито! (Панас Мирний); [Ріпник:] Невеликі то були гроші (І. Франко); У полі - сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні (О. Гончар); Любо дивитися, як, мов перо, літає в його руках джига, як кожний рух певний себе, і тих рухів взагалі обмежене число (Г. Хоткевич); - Мій заробок мізерний (І. Франко); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні (І. Ле).
МАЛОЛІ́ТНІЙприкм. (який має мало років - про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙрозм.;НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль... а там щось шепче: -. Да ти й не підеш, бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ (Ганна Барвінок); - Коли малим був, - несподівано посміхнувся Оленчук, - бігали ми туди, бувало, пташині гнізда дерти (О. Гончар); - Доведеться мати справу з судом за викрадення хлопчика, бо ніхто не повірить, що він утік з власної охоти, а Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (З. Тулуб); А той розтринькав усе і вмер, кинувши жінку з двома недорослими дітьми без шматочка хліба (Б. Грінченко).
НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Йпідсил.,МАЛЕ́НЬКИЙпідсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Йрозм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Йпідсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно - з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п’єдестал як пам’ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ["армія" І. В. Мічуріна] одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); - З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку;Їхати на низькій швидкості. - Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.
НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ’ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙрідше,МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Йпідсил.розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Йрідше,ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙпідсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙпідсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам’ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа - справа з відпусткою - здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); - Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, - воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, - настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб’язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: - Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); - Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від’їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). - Пор. 2. нікче́мний.
НИЗЬКИ́Й (про предмет - який має невелику висоту),ПРИЗЕ́МНИЙпідсил.;НЕВИСО́КИЙ (який не є високим);ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИЗЕ́МКУВАТИЙрозм. (низький і широкий; про будівлю - низький і довгий). Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків (Є. Гуцало); Старий палац Вишневецьких стояв у кінці міста на одшибі, на невисокому пригорку під віковічним дубовим лісом (І. Нечуй-Левицький); Бричка зупинилася перед типовим провінціальним присадкуватим будиночком з палісадником і садком (О. Іваненко). - Пор. 1. мали́й.
НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину - який має невеликий зріст; про рослину - який має невелику висоту),МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙрозм.,КОРО́ТКИЙрозм.,КУ́ЦИЙрозм.,ДРІБНИ́Й розм.,КАРЛИКУВА́ТИЙпідсил. розм.,КАРЛУВА́ТИЙ підсил. розм.;КА́РЛИКОВИЙ (ужив. і як складова частина назв дуже малих, низьких рослин і тварин); НЕВИСО́КИЙ, НЕВЕЛИ́КИЙ (який не є високим). Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький); Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (О. Гончар); Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Марко Вовчок); Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); З куцої Тоськи виявився неабиякий гребець, навіть проти води (Ю. Смолич); Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (С. Васильченко); - Ось уже видно Терешкові вишні та сливи, - белькотів голова, - о! чи ти ба! як швидко виросли.. Ще вчора були невисокі, а сьогодні - як ліс (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар).

Словник антонімів

ВЕЛИКИЙ МАЛИЙ
1. Значний своїми розмірами, величиною, кількістю, немалий, чималий. Невеликий розміром, незначний величиною, кількістю, невеликий, незначний.
Великий, а, е ~  малий, а, е будинок, букет, вибір, висота, відстань, вікно, глибина, господарство, груша, двір, день, істота, камінь, квартира, книга, країна, кусок чого-н., ліс, місто, м’яч, об’єм, організація, острів, площа, потік, пташка, ріст, розмір, роман, сад, село, скринька, стіл, частина, швидкість, яма. Велика будівля, людина ~  мала дитина, хатка. Великиймалий за об’ємом, за розміром. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися великиммалим. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, мабуть, надзвичайно, особливо великиймалий.  
Великий палецьмалий палець - крайні пальці на руках і ногах.
З малої хмарки великий дощ буває (Народне прислів’я). У знач. ім.: Малевелике: Хто великого не бачив, той і малому дивується. Хто не має малого, той не буде мати великого. За мале судитися, велике загубити (Народні прислів’я).
2. Який вийшов з дитячого віку, дорослий. Якого уважають ще дитиною, недорослий.
Великий, а, е ~  малий, а, е брат, дитина, дитя, дівча, дівчина, дочка, племінник, син, сестра, хлопець. Вирости великим ~  залишатися малимУ знач. ім.: Великий, а - дорослий, а ~  малий, а - недорослий, а.
Мале і велике - поголовно все населення.
Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт (Народне прислів’я).
3. Уживаються з абстрактними іменниками: 
Значний за силою, інтенсивністю вияву, глибиною почуття, гідності. Незначний за силою вияву.
Великий, значний, а, е ~  малий, незначний, а, е витримка, відкриття; враження, горе, втрата, допомога, досвід, досягнення, жертва, задоволення, заслуга, значення, користь, небезпека, несподіванка, опіка, питання, пожежа, помилка, прогрес, прохання, радість, різниця, розходження, секрет, сила, скандал, талант, увага, успіх, честь, швидкість, шкода. Великімалі здібності, неприємності, переваги, перспективи, плани, тривоги, шанси.
4. Загальновизнаний, діяльність якого високо оцінена, знаменитий, відомий, (у вищій мірі) геніальний, видатний. Який нічим особливим не відзначається, маловідомий, незначний, нікчемний, невеликий, слабий.
Великий, відомий, а, е ~  незначний, слабий, малоталановитий, а, е артист, вчений, дослідник, знавець, комік, критик, майстер, мовознавець, оригінал, письменник, поет, політик, співак, трагік, художник. Великий чоловік ~  незначна людина. Бути, залишатися, стати, уважатися великиммалим.
Я маленьким збирав тут вугілля, Щоб великим збирати пісні (В. Сосюра).
Велич ~малість, величенький ~ малесенький, величезний ~ маленький; великий ~ мізерний, чималий ~ незначний Пор. ще: ВЕЛЕТЕНЬ ~ КАРЛИК, БІЛЬШЕ ~ МЕНШЕ, БІЛЬШІСТЬ ~ МЕНШІСТЬ
ВИСОКИЙ НИЗЬКИЙ
1. Який має велику відстань від нижньої частини до верхньої, знаходиться на значній висоті, рослий, височезний. Який має невелику відстань від нижньої частини до верхньої, перебуває на незначній висоті, невисокий, (про істоту, рослини) низькорослий, малий.
Високий, а, е ~  низький, а, е бал, будинок, гора, груша, дерево, дівчина, істота, кімната, кущ, ліс, місцевість, паркан, ріст, статуя, стеля, стиль, стіл, хлопець, чоловік, юнак, яблуня. Високінизькі хмари. Високогонизького росту. Високоїнизької постави. Виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися високимнизьким. Досить, дуже, небувало високийнизький.
Високі брови ~  низькі брови - про розміщення брів над очима; Високий лоб ~  низький лоб; Високе чоло ~  низьке чоло - про розмір чола; Високого стану - гарної постави ~  низького стану - про стан, нижчий нормального.
2. Значний за кількістю, інтенсивністю вияву, добрий за якістю, вищий середнього рівня. Незначний за кількістю, інтенсивністю, невисокої якості, нижчий середнього рівня.
Високий, а, е ~  низький, а, е витримка кого-н., відсоток чого-н., втрата чого-н., ефективність чого-н., інтенсивність чого-н., показники чого-н., продуктивність праці, рівень чого-н. (культури), температура кого-н., чого-н., швидкість чого-н., урожай, ціна чого-н., частота чого-н., чуттєвість чого-н., якість чого-н. Високийнизький за підсумками, за результатами чого-н. Висока культура праці ~  низький рівень культури. Високінизькі тони. Вельми, винятково, досить, дуже, економічно, надмірно високийнизький рівень чого-н.
3. Сповнений глибокого змісту, піднесений. Про нікчемність чого-н., розм. ниций.
Високінизькі думки, ідеї, ідеали, мрії, поклики, помисли, пориви, почуття, слова, цілі. Високогонизького стилю. Бути високоїневисокої думки про кого-н. Мати високуневисоку думку про кого-н.
Мачуха низько замахує, а боляче б’є, а рідна мати високо замахує, а помалу б’є. Не несися високо, бо низько сядеш. Їла коса кашу - ходи нижче, не їла коса каші - бери вище (Народні прислів’я). Скільки разів, Андроне Потаповичу, з високих, середніх і низьких трибун говорив ти про селянське щастя? (М. Стельмах).   І висота, і самота - надармо! Щоденний низ - суворих днів поділля (Є. Маланюк).
Високий ~невисокий, високо ~низько, висота //височінь //височина ~низина //низовина; височезний ~низенький, височенький ~низенький, вищий ~нижчий, високий ~малий, височенький ~низькорослий, рослий ~низький Пор. ще: ПІДВИЩУВАТИ ~ ЗНИЖУВАТИ
СТАРИЙ МАЛИЙ
Який прожив багато років, похилого віку. Який прожив мало, малолітній.
Старий, а, е баба, дід, жінка, чоловік ~  малий, а, е дитина, дівча, дівчина, хлопець, хлопчина. Бути, залишатися, ставати стариммалим. Досить, дуже стариймалийУ знач. ім.: Старий, а, е - про людину похилого віку ~  малий, а, е - про недорослу людину з невеликим життєвим досвідом.
Старому - піч, а малому - колиска. Дарма, що малий, а й старого навчить (Народні прислів’я).  У темному гаю Зібралися і старий, малий, Убогий, багатий (Т. Шевченко).  В Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорнім лісі,- пройшла чутка і зрушила старого і малого, доброго і лихого (Марко Вовчок).
Старий ~малолітній Пор. ще: СТАРИЙ ~ МОЛОДИЙ

Словник фразеологізмів

від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар).

від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар).

за мали́́м бо́́гом. Ледь, трохи. Побачивши його, вона, за малим богом, не померла з радощів (З усн. мови).

як малі́й дити́ні, зі сл. годи́ти, догоджа́ти і под. Дуже, надто, надмірно. Тільки братова багацько гордувала. Вже ж я й годила як малій дитині, та ні, не вгодила! (Марко Вовчок); Де б він [наймит] так іншим разом стерпів панотцеві?! А тепер мусив. Годив як малій дитині (Л. Мартович).