БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів - в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РАрозм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Чдіал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком - знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки [татари], що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм - вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх [телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні] байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). - Пор. канчу́к.

ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м’який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НАрозм.,ШАПУРИ́НАрозм.,КЛАПА́НЯ[КЛЕПА́НЯ]діал.;ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХАрозм., МАЛАХА́Йрозм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМАрозм.,КАЧУ́ЛАдіал. (висока, перев. смушева); КУБА́НКА (невисока з плоским верхом); БИ́РКАдіал. (смушева); ЛУ́ПКАдіал. (облізла, побита міллю, смушева); МАҐЕРКАзаст., ЯЛОМО́Кдіал. (повстяна). Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, то на другий бік (М. Ю. Тарновський); У своїй чумацькій шапурині витанцьовував Марко, жартував, клямцаючи зубами (Григорій Тютюнник); При передній кермі працював, зігнувшись у дугу, старший гуцул у лисячій клапані на голові (І. Франко); Він був у довгій лисячій шубі та у бобровій шапці-клепані (Юліан Опільський); З-за рогу вийшла якась настовбурчена постать у шапці-вушанці, насунутій на самі очі (П. Панч); Іде моя "Мура" у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі (Остап Вишня); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї (Ю. Смолич); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки та кудлаті чабанські папахи (О. Гончар); Посеред кімнати опудалом стояв промерзлий кожух з баранячою кучмою зверху (П. Колесник); Він б’є кілька поклонів, потім встає,.. повагом надіває високу качулу (М. Чабанівський); З-під мерлушкової кубанки вибивалася довга чорна чуприна (С. Скляренко); Припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко); - Запережися личком, візьми лупку на голову та й жени гуси пасти (І. Франко); Стародавні плетені шапки, що ще й досі подекуди збереглися на Україні, називаються маґерками або яломками (О. Воропай).