-1-
іменник жіночого роду
(макітра) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́котерть ма́котерті
родовий ма́котерті ма́котертей
давальний ма́котерті ма́котертям
знахідний ма́котерть ма́котерті
орудний ма́котертю ма́котертями
місцевий на/у ма́котерті на/у ма́котертях
кличний ма́котерте* ма́котерті*

Словник синонімів

МАКІ́ТРА (глиняний посуд з широким отвором), МА́КОТЕРТЬ[МА́КОРТЕТЬ][МА́КОРТЕТ]діал. - Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Григорій Тютюнник); - Та добре ж, добре, - сказала Кулина і постановила перед ним макотерть вареників (Г. Квітка-Основ’яненко); - На ж от тобі макортеть з варениками (Г. Квітка-Основ’яненко); Макортет стоїть серед печі, накритий (Панас Мирний).