-1-
іменник чоловічого роду
(макітра) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́кортет ма́кортети
родовий ма́кортета ма́кортетів
давальний ма́кортету, ма́кортетові ма́кортетам
знахідний ма́кортет ма́кортети
орудний ма́кортетом ма́кортетами
місцевий на/у ма́кортеті на/у ма́кортетах
кличний ма́кортете* ма́кортети*

Словник синонімів

МАКІ́ТРА (глиняний посуд з широким отвором), МА́КОТЕРТЬ[МА́КОРТЕТЬ][МА́КОРТЕТ]діал. - Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Григорій Тютюнник); - Та добре ж, добре, - сказала Кулина і постановила перед ним макотерть вареників (Г. Квітка-Основ’яненко); - На ж от тобі макортеть з варениками (Г. Квітка-Основ’яненко); Макортет стоїть серед печі, накритий (Панас Мирний).