-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | майстри́ха | майстри́хи |
| родовий | майстри́хи | майстри́х |
| давальний | майстри́сі | майстри́хам |
| знахідний | майстри́ху | майстри́х |
| орудний | майстри́хою | майстри́хами |
| місцевий | на/у майстри́сі | на/у майстри́хах |
| кличний | майстри́хо | майстри́хи |
Словник синонімів
МАЙСТРИ́НЯ (жінка-фахівець з якогось ремесла), МАЙСТЕ́РНИЦЯ, МАЙСТРИ́ХА розм. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко); - Ти майстерниця добра. Ось я скоро на сорочку собі наберу. Пошиєш? (А. Шиян).
МАЙСТРИ́ХА розм. (дружина майстра), МАЙСТРО́ВА діал. Майстер виходив до цехової господи, старший челядник ішов додому, а майстрова поралась у кухні (І. Франко).