МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ[ВМІ́ННЯ], УМІ́ЛІСТЬ[ВМІ́ЛІСТЬ], МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВОзаст.- Так, пане отамане, домна - річ серйозна. Треба багато знання, майстерності, уваги й уміння, щоб вона працювала як слід (Остап Вишня); Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Ю. Смолич); Були часи, коли не цінувалася кондитерська умілість - не до неї було (О. Слісаренко); Кількість приживлянь в Оксани найбільша, в найтяжчий, в найнебезпечніший рік не дає загинути чубучатам. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти, плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); Столярське майстерство далося Пимону дуже швидко (А. Шиян).

МАЙСТЕ́РНІСТЬ (висока якість виконаної роботи, твору тощо), ДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ЗАВЕ́РШЕНІСТЬ, ДОСКОНА́ЛІСТЬ. Майстерність комедії доведена була Саксаганським до рівня досконалої віртуозності (М. Рильський); Яка застиглість і суворість форм! Яка довершеність пропорцій, норм! Поема, вирізьблена із граніту (М. Драй-Хмара); Вражає завершеністю форм і продуманою композицією висічена з кам’яної солі каплиця 1700 року (Л. Дмитерко); Чубенко тримав у руці ковану з заліза троянду.. Це було чудо досконалості, натхнення і терпіння, ніжний витвір надзвичайного молотка (Ю. Яновський).