майоризувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | майоризува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | майоризу́ймо | |
| 2 особа | майоризу́й | майоризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | майоризува́тиму | майоризува́тимемо, майоризува́тимем |
| 2 особа | майоризува́тимеш | майоризува́тимете |
| 3 особа | майоризува́тиме | майоризува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | майоризу́ю | майоризу́ємо, майоризу́єм |
| 2 особа | майоризу́єш | майоризу́єте |
| 3 особа | майоризу́є | майоризу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| майоризу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | майоризува́в | майоризува́ли |
| жін. р. | майоризува́ла | |
| сер. р. | майоризува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| майоризува́вши | ||