майницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́йницький ма́йницька ма́йницьке ма́йницькі
родовий ма́йницького ма́йницької ма́йницького ма́йницьких
давальний ма́йницькому ма́йницькій ма́йницькому ма́йницьким
знахідний ма́йницький, ма́йницького ма́йницьку ма́йницьке ма́йницькі, ма́йницьких
орудний ма́йницьким ма́йницькою ма́йницьким ма́йницькими
місцевий на/у ма́йницькому, ма́йницькім на/у ма́йницькій на/у ма́йницькому, ма́йницькім на/у ма́йницьких