-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | мазі́й | мазії́ |
родовий | мазія́ | мазії́в |
давальний | мазіє́ві, мазію́ | мазія́м |
знахідний | мазія́ | мазії́в |
орудний | мазіє́м | мазія́ми |
місцевий | на/у мазіє́ві, мазії́, мазію́ | на/у мазія́х |
кличний | мазі́ю | мазії́ |
Словник синонімів
ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Й розм., МАЗУ́Н розм., МАЗІ́Й розм., ПЛЕ́КАНЕЦЬ розм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬ рідше. Добриня.. не відходив від свого пестуна (С. Скляренко); Гриць, мамин пестій, був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); - А ти, стара, не дуже лишень потурай своєму мазунові (І. Нечуй-Левицький); - Мовчи, мазій, - каже Явтух Каленикович, - бач, який пащекуватий! (Ю. Яновський); За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь байдич, дармобит, матусин пещенець (І. Муратов). - Пор. білору́чка, улю́бленець.