-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мазю́кати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мазю́каймо |
| 2 особа | мазю́кай | мазю́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мазю́катиму | мазю́катимемо, мазю́катимем |
| 2 особа | мазю́катимеш | мазю́катимете |
| 3 особа | мазю́катиме | мазю́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мазю́каю | мазю́каємо, мазю́каєм |
| 2 особа | мазю́каєш | мазю́каєте |
| 3 особа | мазю́кає | мазю́кають |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| мазю́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мазю́кав | мазю́кали |
| жін. р. | мазю́кала |
| сер. р. | мазю́кало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| мазю́кавши |
Словник синонімів
МАЛЮВА́ТИ (зображувати когось); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ (з натури - предмети, істоти, природу тощо); ПИСА́ТИ (створювати твір живопису); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ВИРИСО́ВУВАТИ (ретельно, з усіма подробицями); ЗАМАЛЬО́ВУВАТИ (робити ескіз, малюнок когось, чогось); МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (невміло, погано). - Док.: намалюва́ти, помалюва́ти, змалюва́ти, відмалюва́ти, написа́ти, ви́писати, ви́малювати, замалюва́ти, нама́зати, намазю́кати. Над хатами штопори димків - Діти їх малюють саме так (М. Рильський); Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть - та далебі не маю часу (М. Коцюбинський); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку, і в білому, і в чорному кашкетах (З. Тулуб); Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (О. Іваненко); Коли я замальовував у альбомі натхненну постать діда, від поспіху і хвилювання олівець мій шипів, як розпечений (І. Волошин); - Якось знічев’я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Ю. Збанацький); З якими гордощами мазюкав я на взір "цьоциних" такі "ружі", що аж сама "цьоця" бралася за голову (І. Франко).
ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). - Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить [невістка] такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться [дід] старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому [на ліжку], ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); - Він теж трохи мазюкає?.. - Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).