-1-
іменник жіночого роду
(кров) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́зка  
родовий ма́зки  
давальний ма́зці  
знахідний ма́зку  
орудний ма́зкою  
місцевий на/у ма́зці  
кличний ма́зко*  

Словник синонімів

КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯпоет.,КРИВА́ВИЦЯфольк.,КЕРВА́ВИЦЯ[КИРВА́ВИЦЯ]діал.,КРІВдіал.,КРІ́ВЛЯдіал.,РУДА́заст.,КРОВИ́НАпоет.;Ю́ШКАрозм.,МАЗКА́розм. (перев. та, що витекла з рани від удару). - Що тобі? - опритомніла молодиця, схилившись над ним. - Крові багато витекло, - насилу вимовив Остап (М. Коцюбинський); Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена (Панас Мирний); Чув-бо він в Америці від робітників-росіян, що той цар їхній давно вже не білий, а в людській кривавиці забабраний (Д. Бедзик); Голова його ще нижче опустилася; лице налилося крів’ю (Панас Мирний); Чорна земля під копитом, Як та рілля, зрита, Вся костями посіяна, А крівлею злита (С. Руданський); А ми й зостріли їх і всіх - Княжат, панят і молодих - Всіх перерізали. Рудою Весілля вмилося (Т. Шевченко); Пазури здіймає [ворон] хижі, Вижидає крові-їжі: Де б хатину, де б дитину, Де б кровини на хвилину (А. Малишко); - Кресь він мене по щоці, кресь! - удруге.. До лиця - а з його юшка так і цебенить (С. Васильченко); Декотрі борці порозбивали супротивникам кулаками носи, щоки й губи, аж мазка потекла по їх кунтушах (І. Нечуй-Левицький).
-2-
іменник жіночого роду
(штукатурка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́зка  
родовий ма́зки  
давальний ма́зці  
знахідний ма́зку  
орудний ма́зкою  
місцевий на/у ма́зці  
кличний ма́зко*  

Словник синонімів

КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯпоет.,КРИВА́ВИЦЯфольк.,КЕРВА́ВИЦЯ[КИРВА́ВИЦЯ]діал.,КРІВдіал.,КРІ́ВЛЯдіал.,РУДА́заст.,КРОВИ́НАпоет.;Ю́ШКАрозм.,МАЗКА́розм. (перев. та, що витекла з рани від удару). - Що тобі? - опритомніла молодиця, схилившись над ним. - Крові багато витекло, - насилу вимовив Остап (М. Коцюбинський); Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена (Панас Мирний); Чув-бо він в Америці від робітників-росіян, що той цар їхній давно вже не білий, а в людській кривавиці забабраний (Д. Бедзик); Голова його ще нижче опустилася; лице налилося крів’ю (Панас Мирний); Чорна земля під копитом, Як та рілля, зрита, Вся костями посіяна, А крівлею злита (С. Руданський); А ми й зостріли їх і всіх - Княжат, панят і молодих - Всіх перерізали. Рудою Весілля вмилося (Т. Шевченко); Пазури здіймає [ворон] хижі, Вижидає крові-їжі: Де б хатину, де б дитину, Де б кровини на хвилину (А. Малишко); - Кресь він мене по щоці, кресь! - удруге.. До лиця - а з його юшка так і цебенить (С. Васильченко); Декотрі борці порозбивали супротивникам кулаками носи, щоки й губи, аж мазка потекла по їх кунтушах (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мазка́  
родовий мазки́  
давальний мазці́  
знахідний мазку́  
орудний мазко́ю  
місцевий на/у мазці́  
кличний мазко́*  

Словник синонімів

ШТУКАТУ́РКА (будівельний розчин, затверділий шар такого розчину на стелі, стінах), ТИНЬК, МАЗКАрозм.;ШПАРУ́НИ, ШПАРУ́НКИ (у заглибинах, тріщинах на стелі, стінах). Ручка дверей ударилась об стіну. Синіми шматками посипалась штукатурка (В. Дрозд); Перші ковші тиньку бризнули на стіни (О. Копиленко); Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи - все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний); Дверима грюкнув [Денис] так, що аж шпаруни посипались (Б. Грінченко); Особливо зараз впадають в око трухляві будинки з обдертою шпарункою, з потрісканими стінами (А. Шиян).