-1-
іменник чоловічого роду
(мастило; квач)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мази́ло мази́ла
родовий мази́ла мази́л
давальний мази́лу мази́лам
знахідний мази́ло мази́ла
орудний мази́лом мази́лами
місцевий на/у мази́лі на/у мази́лах
кличний мази́ло* мази́ла*

Словник синонімів

КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір’я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛОдіал. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Язаст., ОЛИ́ВАзаст., МАСТЬрозм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛОрозм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах - вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).