мажорувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мажорува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мажору́ймо | |
| 2 особа | мажору́й | мажору́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мажорува́тиму | мажорува́тимемо, мажорува́тимем |
| 2 особа | мажорува́тимеш | мажорува́тимете |
| 3 особа | мажорува́тиме | мажорува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мажору́ю | мажору́ємо, мажору́єм |
| 2 особа | мажору́єш | мажору́єте |
| 3 особа | мажору́є | мажору́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мажору́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мажорува́в | мажорува́ли |
| жін. р. | мажорува́ла | |
| сер. р. | мажорува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мажорува́вши | ||