-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мада́м мада́м
родовий мада́м мада́м
давальний мада́м мада́м
знахідний мада́м мада́м
орудний мада́м мада́м
місцевий на/у мада́м на/у мада́м
кличний мада́м мада́м

Словник синонімів

ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКАзаст., БО́ННАзаст.,МАДА́Мрозм.,МІСрозм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С. Олійник); Після сніданку вони зразу поїхали, наказавши гувернантці нас доглядати (Панас Мирний); Панни.. бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати, показуючи, як вчила їх мадам (І. Нечуй-Левицький); Бліді міс і рожеві мадемуазелі, гуляючи з ними [дівчатками з вищого світу] по Невському, навчали витончених манер (О. Полторацький).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ПА́НІневідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯрозм., ПА́НЯрозм., МАДА́Мзаст., ірон.; ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок). Кожному прохожому кричали [крамарки] одна перед другою: сюди-сюди, пане, пані, паняночко! (Панас Мирний); Будьте ж ласкаві, Високоповажна Добродійко, не одмовте швидкої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський); - На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як рідненького сина (М. Костомаров); - Як не скочить моя мегера, як не вхопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, - кажу, - мадам, навіщо так хвилюватися?" (М. Коцюбинський); - Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (М. Старицький); От молодиці і кричать Явдосі: - Ану, паньматко! вибирай місце на щасливупродажу! (Г. Квітка-Основ’яненко).