магнічений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | магні́чений | магні́чена | магні́чене | магні́чені |
родовий | магні́ченого | магні́ченої | магні́ченого | магні́чених |
давальний | магні́ченому | магні́ченій | магні́ченому | магні́ченим |
знахідний | магні́чений | магні́чену | магні́чене | магні́чені |
орудний | магні́ченим | магні́ченою | магні́ченим | магні́ченими |
місцевий | на/у магні́ченому, магні́ченім | на/у магні́ченій | на/у магні́ченому, магні́ченім | на/у магні́чених |