магнітокрокуючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний магнітокроку́ючий магнітокроку́юча магнітокроку́юче магнітокроку́ючі
родовий магнітокроку́ючого магнітокроку́ючої магнітокроку́ючого магнітокроку́ючих
давальний магнітокроку́ючому магнітокроку́ючій магнітокроку́ючому магнітокроку́ючим
знахідний магнітокроку́ючий магнітокроку́ючу магнітокроку́юче магнітокроку́ючі
орудний магнітокроку́ючим магнітокроку́ючою магнітокроку́ючим магнітокроку́ючими
місцевий на/у магнітокроку́ючому, магнітокроку́ючім на/у магнітокроку́ючій на/у магнітокроку́ючому, магнітокроку́ючім на/у магнітокроку́ючих