магнетизований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний магнетизо́ваний магнетизо́вана магнетизо́ване магнетизо́вані
родовий магнетизо́ваного магнетизо́ваної магнетизо́ваного магнетизо́ваних
давальний магнетизо́ваному магнетизо́ваній магнетизо́ваному магнетизо́ваним
знахідний магнетизо́ваний магнетизо́вану магнетизо́ване магнетизо́вані
орудний магнетизо́ваним магнетизо́ваною магнетизо́ваним магнетизо́ваними
місцевий на/у магнетизо́ваному, магнетизо́ванім на/у магнетизо́ваній на/у магнетизо́ваному, магнетизо́ванім на/у магнетизо́ваних