маглювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | маглюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | маглю́ймо | |
| 2 особа | маглю́й | маглю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маглюва́тиму | маглюва́тимемо, маглюва́тимем |
| 2 особа | маглюва́тимеш | маглюва́тимете |
| 3 особа | маглюва́тиме | маглюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маглю́ю | маглю́ємо, маглю́єм |
| 2 особа | маглю́єш | маглю́єте |
| 3 особа | маглю́є | маглю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| маглю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | маглюва́в | маглюва́ли |
| жін. р. | маглюва́ла | |
| сер. р. | маглюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| маглюва́вши | ||