-1-
іменник чоловічого роду, істота
(комірник) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний магази́нник магази́нники
родовий магази́нника магази́нників
давальний магази́нникові, магази́ннику магази́нникам
знахідний магази́нника магази́нників
орудний магази́нником магази́нниками
місцевий на/у магази́нникові, магази́ннику на/у магази́нниках
кличний магази́ннику магази́нники

Словник синонімів

КОМІРНИ́К (той, хто завідує коморою), КОМІРНИ́Йрідко,МАГАЗИ́ННИКдіал.Облагородив архітектуру мікрорайону Слобідські Черемушки комірник Корбюзюк, який звів тут власний будинок у мавританському стилі (А. Крижанівський); Раніше гвіздки, нитки й клей одержував майстер, а зараз комірний видає їх (з газети); - Та я, - кажу, - знаю добре той рахунок.. У магазинників лишиться вісім шісток, а в корбових дві ринські (І. Франко).