ліцитувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ліцитува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ліциту́ймо
2 особа ліциту́й ліциту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ліцитува́тиму ліцитува́тимемо, ліцитува́тимем
2 особа ліцитува́тимеш ліцитува́тимете
3 особа ліцитува́тиме ліцитува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ліциту́ю ліциту́ємо, ліциту́єм
2 особа ліциту́єш ліциту́єте
3 особа ліциту́є ліциту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ліциту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ліцитува́в ліцитува́ли
жін. р. ліцитува́ла
сер. р. ліцитува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ліцито́ваний
Безособова форма
ліцито́вано
Дієприслівник
ліцитува́вши