-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний літу́н літуни́
родовий літуна́ літуні́в
давальний літуно́ві, літуну́ літуна́м
знахідний літуна́ літуні́в
орудний літуно́м літуна́ми
місцевий на/у літуно́ві, літуні́ на/у літуна́х
кличний літу́не літуни́

Словник синонімів

ЛІТУ́Нзневажл. (той, хто часто змінює місце роботи, шукаючи вигоди), ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕірон.- У нас, на паротягобудівному, таких звуть літунами, еге ж, - каже він, - дезертирами з трудового фронту (О. Донченко); - Таким я вже перекотиполем вродився. - Згадав [Григорій] свої щорічні мандри і в думках побачив далеке марево лугів та степів (М. Стельмах).
ЛЬО́ТЧИК (водій літака), ПІЛО́Т, АВІА́ТОР, ЛІТУ́Н. Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (О. Ільченко); Літак ставав живою істотою, а мозгом і серцем його був спокійний пілот Волох (В. Собко); Сашко Птаха.. вирішив зробитися авіатором, а не моряком. Адже моряк панував тільки над водною стихією, а літун панував над водами, землями і самим повітрям (Ю. Смолич).