літувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(проводити де-небудь літо; жити десь літом)
Словник відмінків
| Інфінітив | лі́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ́літуймо | |
| 2 особа | ́літуй | ́літуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лі́туватиму | лі́туватимемо, лі́туватимем |
| 2 особа | лі́туватимеш | лі́туватимете |
| 3 особа | лі́туватиме | лі́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ́літую | ́літуємо, ́літуєм |
| 2 особа | ́літуєш | ́літуєте |
| 3 особа | ́літує | ́літують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ́літуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лі́тував | лі́тували |
| жін. р. | лі́тувала | |
| сер. р. | лі́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лі́тувавши | ||
Словник антонімів
| ЗИМА | ЛІТО |
| Пора року, яка наступає після осені. | Пора року, яка наступає після весни. |
| Зима безхмарна, близька, вітряна, волога, гарна, довгождана, коротка, минула, м’яка, несподівана, остання, очікувана, сибірська, снігова, суха, тепла, холодна, чудова ~ літо безхмарне, близьке, вологе, гарне, довгождане, коротке, минуле, м’яке, останнє, очікуване, сонячне, сухе, тепле, холодне, чудове. Згадувати, любити, провести, описувати зиму ~ літо. До зими ~ до літа встигнути зробити що-н. За зиму ~ за літо закінчити роботу, намучитися, підлікувати, написати спогади. На зиму ~ на літо відкласти що-н. (свою відпустку). Іде, наближається, настає, наступає, починається, прийде, пройде, проходить зима ~ літо. | |
| Скільки літ, скільки зим - дуже довго. | |
| Літо збирає, а зима з’їдає. Зима без снігу - літо без хліба. У лютому сонце йде на літо, а мороз на зиму (Народні прислів’я). Дід Сербиченко показав фронтовикам відмітне місце, де впродовж року, літо й зиму, ніколи не вщухав вітер (Ю. Яновський). | |
| Зимовий ~літній, зимонька ~літечко, зимою //взимку //взимі ~літом //влітку, зимувати ~літувати, по-зимовому ~по-літньому | |