-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | літера́тор | літера́тори |
| родовий | літера́тора | літера́торів |
| давальний | літера́торові, літера́тору | літера́торам |
| знахідний | літера́тора | літера́торів |
| орудний | літера́тором | літера́торами |
| місцевий | на/у літера́торові, літера́торі | на/у літера́торах |
| кличний | літера́торе | літера́тори |
Словник синонімів
ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко (М. Коцюбинський); [Острожин:] Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка); З усіх руських літератів знає лиш він один [О. Маковей] мене (О. Кобилянська); Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка); - Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (І. Нечуй-Левицький); [Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко).