-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ліпи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ліпі́мо, ліпі́м
2 особа ліпи́ ліпі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ліпи́тиму ліпи́тимемо, ліпи́тимем
2 особа ліпи́тимеш ліпи́тимете
3 особа ліпи́тиме ліпи́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ліплю́ лі́пимо, лі́пим
2 особа лі́пиш лі́пите
3 особа лі́пить лі́плять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лі́плячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ліпи́в ліпи́ли
жін. р. ліпи́ла
сер. р. ліпи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
лі́плений
Безособова форма
лі́плено
Дієприслівник
ліпи́вши

Словник синонімів

I. ВИХО́ВУВАТИкого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИрозм.,ВИЛІ́ПЛЮВАТИрозм., МУШТРУВА́ТИфам.,ШКО́ЛИТИрозм., ОТІ́СУВАТИрозм., ОБТІ́СУВАТИрозм., ОБШЛІФО́ВУВАТИрозм.,СТРУ́НЧИТИрозм. - Док.: ви́ховати, ви́ростити, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, ви́глядіти, сформува́ти, ви́колисати, ви́колихати, ви́ліпити, ви́муштрувати, ви́школити, отеса́ти, обтеса́ти, обшліфува́ти. В ранніх.. літах нас виховують пильно й дбайливо (М. Зеров); Виховав дитину в добру годину (прислів’я); Я хотів для Валика зробити значно більше - виростити справжнього патріота, чудову людину (В. Логвиненко); І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем у руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (О. Гончар); І вигодували й випестили з мене робітника дужого (Панас Мирний); - Як буде син - призвичаю й його до господарства, а дочка - вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний); - Ох, не просте це діло - формувати людину (О. Гончар); Високе, почесне й надзвичайно важке завдання - ліпити характер дитини (О. Донченко); З молодого, як із воску: що хоч, те й виліпиш (прислів’я); - Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький); - Ніколи не була я в школі - згадує Олена Семенівна. - Саме життя школило мене... (з журналу); З часом.. удалось матері його троха обтесати й освоїти.., але зробити з нього панича.. мати таки не здужала (І. Франко); Свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар).
ІТИ́[ЙТИ] (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИрозм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИрозм. (про дощ - безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм.,ДРОБИ́ТИрідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИрозм. (про великий, густий сніг). - Док.: піти́, ви́пасти. Діло було в березні. Ішов сніг, град і дощ (Ю. Яновський); Лапатий пада сніг (М. Рильський); Сніжок випадає святковий (М. Нагнибіда); В засліплені шибки порошив сухий сніг (І. Ле); Почало мотрошити сніжком (Панас Мирний); Давно пора дощам дощити і виснути сивим туманам (І. Муратов); Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Ірина Вільде); Дощ дрібнить крізь синє сито. Мов сівач, поволі йде (М. Стельмах); - Може б ми взагалі рушили звідси, - сказав Нестор, - дощ лиш дробить (О. Кобилянська); Надворі валив сніг і мчав густий поземок (З. Тулуб); Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні (І. Франко); Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини (Григір Тютюнник)
КЛЕ́ЇТИодне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИдо чого,ПРИЛІ́ПЛЮВАТИдо чого,ЛІПИ́ТИна що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). - Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами - чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).
ЛІПИ́ТИ (створювати скульптурні зображення істот, предметів з в’язкого, пластичного матеріалу), ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, МОДЕЛЮВА́ТИ. - Док.: ви́ліпити, зліпи́ти. Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка); В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні, і всередині, виліплював прикраси дивні (А. Хижняк); Як на лихо, Лаврін, жартуючи, взяв та зліпив з м’якушки коника (І. Нечуй-Левицький).
ЛІПИ́ТИ (робити що-небудь з м’якої, в’язкої речовини), ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, БГА́ТИ, ТУЛИ́ТИрозм.рідше. - Док.: зліпи́ти, побга́тидіал.Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Головко); То [вареник] п’ятирічна пустунка зліпила, бавлячись, і кинула варитися в горщик (Є. Гуцало); Заспівали навіть старі баби, згадуючи ті давні часи, коли ще вони були молодими, як для їх колись бгали коровай (І. Нечуй-Левицький); - Ні, не буду їсти [вареники]! - рішуче відказав Пищимуха.. - Поки не впевнюся, що їх не Омелько тулив (Панас Мирний); Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Словник Б. Грінченка).
ПИСА́ТИ (літературний, науковий, музичний і т. ін. твір); СТВО́РЮВАТИ, ТВОРИ́ТИуроч. (перев. літературний або музичний твір); СПИ́СУВАТИрозм. (втілювати свої задуми у літературний, музичний твір); СКЛАДА́ТИ (перев. вірші, пісні, промови); КОМПОНУВА́ТИзаст. (перев. вірші); ПЛЕСТИ́розм. (вірші, звичайно погані), БА́ЗГРАТИзневажл., ДРЯ́ПАТИзневажл., ШКРЯ́БАТИзневажл. (перев. про літературні, наукові твори - нашвидку); ЛІПИ́ТИзневажл. (нашвидку, абияк). - Док.: написа́ти, створи́ти, списа́ти, скла́сти, скомпонува́ти, наба́зграти, надря́пати, нашкря́бати, зліпи́ти. Його оддано в москалі і заслано рядовим в далекий Оренбурзький край та ще й заборонено писати і малювати (Панас Мирний); Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (В. Сосюра); Хто сіє хліб, хто ставить дім, Хто створює поему, - Той буде предком дорогим Нащадкові своєму (М. Рильський); Поки б химерив мудрий дід, Творили б [ми], лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Т. Шевченко); - Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Б. Грінченко); - Андрій Іванович, напевне, нову поему складає (А. Кримський); Балабуха.. компонував вірші, хоч і поганенькі, на усякі випадки, з свого життя (І. Нечуй-Левицький); Поет папір вже лапа, Схопив перо і... дряпа! (В. Самійленко); Я шкрябав вірші і тинявсь по місту В компанії патлатих хлопчаків (Л. Первомайський); Буть фурманом - не віршики ліпить (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

хоч ко́ники ліпи́ з чого і без додатка, ірон. Погано спечений, глевкий, сирий (про хліб). — Але й хліб спекла, хоч коники ліпи! — сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); Часто нас ганяли, муштрували, били та голодом морили.., а з хліба хоч коники ліпи (Нар. опов.).

хоч свічки́ ліпи́ з кого і без додатка. М’який, не дуже принциповий, слабохарактерний і т. ін. (про людину). Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Ю. Збанацький).