I. ВИХО́ВУВАТИкого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИрозм.,ВИЛІ́ПЛЮВАТИрозм., МУШТРУВА́ТИфам.,ШКО́ЛИТИрозм., ОТІ́СУВАТИрозм., ОБТІ́СУВАТИрозм., ОБШЛІФО́ВУВАТИрозм.,СТРУ́НЧИТИрозм. - Док.: ви́ховати, ви́ростити, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, ви́глядіти, сформува́ти, ви́колисати, ви́колихати, ви́ліпити, ви́муштрувати, ви́школити, отеса́ти, обтеса́ти, обшліфува́ти. В ранніх.. літах нас виховують пильно й дбайливо (М. Зеров); Виховав дитину в добру годину (прислів’я); Я хотів для Валика зробити значно більше - виростити справжнього патріота, чудову людину (В. Логвиненко); І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем у руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (О. Гончар); І вигодували й випестили з мене робітника дужого (Панас Мирний); - Як буде син - призвичаю й його до господарства, а дочка - вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний); - Ох, не просте це діло - формувати людину (О. Гончар); Високе, почесне й надзвичайно важке завдання - ліпити характер дитини (О. Донченко); З молодого, як із воску: що хоч, те й виліпиш (прислів’я); - Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький); - Ніколи не була я в школі - згадує Олена Семенівна. - Саме життя школило мене... (з журналу); З часом.. удалось матері його троха обтесати й освоїти.., але зробити з нього панича.. мати таки не здужала (І. Франко); Свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар).

ІТИ́[ЙТИ] (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИрозм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИрозм. (про дощ - безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм.,ДРОБИ́ТИрідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИрозм. (про великий, густий сніг). - Док.: піти́, ви́пасти. Діло було в березні. Ішов сніг, град і дощ (Ю. Яновський); Лапатий пада сніг (М. Рильський); Сніжок випадає святковий (М. Нагнибіда); В засліплені шибки порошив сухий сніг (І. Ле); Почало мотрошити сніжком (Панас Мирний); Давно пора дощам дощити і виснути сивим туманам (І. Муратов); Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Ірина Вільде); Дощ дрібнить крізь синє сито. Мов сівач, поволі йде (М. Стельмах); - Може б ми взагалі рушили звідси, - сказав Нестор, - дощ лиш дробить (О. Кобилянська); Надворі валив сніг і мчав густий поземок (З. Тулуб); Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні (І. Франко); Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини (Григір Тютюнник)

КЛЕ́ЇТИодне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИдо чого,ПРИЛІ́ПЛЮВАТИдо чого,ЛІПИ́ТИна що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). - Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами - чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).

ЛІПИ́ТИ (створювати скульптурні зображення істот, предметів з в’язкого, пластичного матеріалу), ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, МОДЕЛЮВА́ТИ. - Док.: ви́ліпити, зліпи́ти. Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка); В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні, і всередині, виліплював прикраси дивні (А. Хижняк); Як на лихо, Лаврін, жартуючи, взяв та зліпив з м’якушки коника (І. Нечуй-Левицький).

ЛІПИ́ТИ (робити що-небудь з м’якої, в’язкої речовини), ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, БГА́ТИ, ТУЛИ́ТИрозм.рідше. - Док.: зліпи́ти, побга́тидіал.Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Головко); То [вареник] п’ятирічна пустунка зліпила, бавлячись, і кинула варитися в горщик (Є. Гуцало); Заспівали навіть старі баби, згадуючи ті давні часи, коли ще вони були молодими, як для їх колись бгали коровай (І. Нечуй-Левицький); - Ні, не буду їсти [вареники]! - рішуче відказав Пищимуха.. - Поки не впевнюся, що їх не Омелько тулив (Панас Мирний); Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Словник Б. Грінченка).

ПИСА́ТИ (літературний, науковий, музичний і т. ін. твір); СТВО́РЮВАТИ, ТВОРИ́ТИуроч. (перев. літературний або музичний твір); СПИ́СУВАТИрозм. (втілювати свої задуми у літературний, музичний твір); СКЛАДА́ТИ (перев. вірші, пісні, промови); КОМПОНУВА́ТИзаст. (перев. вірші); ПЛЕСТИ́розм. (вірші, звичайно погані), БА́ЗГРАТИзневажл., ДРЯ́ПАТИзневажл., ШКРЯ́БАТИзневажл. (перев. про літературні, наукові твори - нашвидку); ЛІПИ́ТИзневажл. (нашвидку, абияк). - Док.: написа́ти, створи́ти, списа́ти, скла́сти, скомпонува́ти, наба́зграти, надря́пати, нашкря́бати, зліпи́ти. Його оддано в москалі і заслано рядовим в далекий Оренбурзький край та ще й заборонено писати і малювати (Панас Мирний); Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (В. Сосюра); Хто сіє хліб, хто ставить дім, Хто створює поему, - Той буде предком дорогим Нащадкові своєму (М. Рильський); Поки б химерив мудрий дід, Творили б [ми], лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Т. Шевченко); - Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Б. Грінченко); - Андрій Іванович, напевне, нову поему складає (А. Кримський); Балабуха.. компонував вірші, хоч і поганенькі, на усякі випадки, з свого життя (І. Нечуй-Левицький); Поет папір вже лапа, Схопив перо і... дряпа! (В. Самійленко); Я шкрябав вірші і тинявсь по місту В компанії патлатих хлопчаків (Л. Первомайський); Буть фурманом - не віршики ліпить (М. Рильський).