-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лі́нія  
родовий Лі́нії  
давальний Лі́нії  
знахідний Лі́нію  
орудний Лі́нією  
місцевий на/у Лі́нії  
кличний Лі́ніє*  
відмінок однина множина
називний лі́нія лі́нії
родовий лі́нії лі́ній
давальний лі́нії лі́ніям
знахідний лі́нію лі́нії
орудний лі́нією лі́ніями
місцевий на/у лі́нії на/у лі́ніях
кличний лі́ніє* лі́нії*

Словник синонімів

КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́розм.; ЛІ́НІЯзаст. (перев. з укріпленнями). - Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко); - Козаче, глянь: он віддалі Рубіж Московської землі (М. Бажан); Протікає цей Іпель десь там на півночі Угорщини на межі з Чехословаччиною (О. Гончар); Взятий до війська від ріллі, вислужив [Спориш] при лінії одним тягом дванадцять літ (І. Франко).
НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ[СПРЯМО́ВАННЯ], СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Трозм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); - Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. - І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов’язки, сім’ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).
РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКАрідше,ШНУРрідко, ШНУРО́Крідко,ҐИРИ́ЛИЦЯдіал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він [лис] ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ["Поміж панами"] Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).
СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГАрідше,ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́розм.,ПАСрозм.,ПАСОКрозм.,БИ́НДАдіал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Нрозм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГрозм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); - Моряк? - радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею - стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони [скелі] з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

бра́́ти / взя́́ти лі́́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський).

2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина (З усн. мови).

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди. Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т. ін. Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б’ється (К. Гордієнко); — Ти, Васюто, .. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах).

вести́ свою́ лі́нію. 1. Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. — А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп’ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп’яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба).

2. Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?.. — Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський).

бра́́ти / взя́́ти лі́́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський).

2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина (З усн. мови).

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди. Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т. ін. Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б’ється (К. Гордієнко); — Ти, Васюто, .. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах).

гну́ти свою́ лі́нію (своє́). Уперто домагатися чого-небудь; наполегливо відстоювати, здійснювати щось по-своєму. Вони безсилі перед директором, який, прикриваючись інтересами колективу, гне свою лінію на шкоду іншим (З газети); — Доведеться його [ресторан] відкривати,— гне свою лінію їхній старший (З журналу); Горленко повільно й неухильно гнув своє (З. Тулуб).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський).

перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець); Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар).

перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець); Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

ста́ти на одну́ лі́нію з ким. Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. [Степан:] А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лі́нія  
родовий Лі́нії  
давальний Лі́нії  
знахідний Лі́нію  
орудний Лі́нією  
місцевий на/у Лі́нії  
кличний Лі́ніє*  
відмінок однина множина
називний лі́нія лі́нії
родовий лі́нії лі́ній
давальний лі́нії лі́ніям
знахідний лі́нію лі́нії
орудний лі́нією лі́ніями
місцевий на/у лі́нії на/у лі́ніях
кличний лі́ніє* лі́нії*

Словник синонімів

КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́розм.; ЛІ́НІЯзаст. (перев. з укріпленнями). - Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко); - Козаче, глянь: он віддалі Рубіж Московської землі (М. Бажан); Протікає цей Іпель десь там на півночі Угорщини на межі з Чехословаччиною (О. Гончар); Взятий до війська від ріллі, вислужив [Спориш] при лінії одним тягом дванадцять літ (І. Франко).
НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ[СПРЯМО́ВАННЯ], СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Трозм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); - Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. - І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов’язки, сім’ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).
РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКАрідше,ШНУРрідко, ШНУРО́Крідко,ҐИРИ́ЛИЦЯдіал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він [лис] ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ["Поміж панами"] Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).
СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГАрідше,ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́розм.,ПАСрозм.,ПАСОКрозм.,БИ́НДАдіал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Нрозм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГрозм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); - Моряк? - радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею - стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони [скелі] з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

бра́́ти / взя́́ти лі́́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський).

2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина (З усн. мови).

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди. Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т. ін. Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б’ється (К. Гордієнко); — Ти, Васюто, .. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах).

вести́ свою́ лі́нію. 1. Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. — А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп’ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп’яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба).

2. Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?.. — Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський).

бра́́ти / взя́́ти лі́́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський).

2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина (З усн. мови).

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди. Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т. ін. Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б’ється (К. Гордієнко); — Ти, Васюто, .. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах).

гну́ти свою́ лі́нію (своє́). Уперто домагатися чого-небудь; наполегливо відстоювати, здійснювати щось по-своєму. Вони безсилі перед директором, який, прикриваючись інтересами колективу, гне свою лінію на шкоду іншим (З газети); — Доведеться його [ресторан] відкривати,— гне свою лінію їхній старший (З журналу); Горленко повільно й неухильно гнув своє (З. Тулуб).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський).

перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець); Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар).

перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець); Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

ста́ти на одну́ лі́нію з ким. Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. [Степан:] А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).