лінчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лінчува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лінчу́ймо
2 особа лінчу́й лінчу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лінчува́тиму лінчува́тимемо, лінчува́тимем
2 особа лінчува́тимеш лінчува́тимете
3 особа лінчува́тиме лінчува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лінчу́ю лінчу́ємо, лінчу́єм
2 особа лінчу́єш лінчу́єте
3 особа лінчу́є лінчу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лінчу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лінчува́в лінчува́ли
жін. р. лінчува́ла
сер. р. лінчува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
лінчо́ваний
Безособова форма
лінчо́вано
Дієприслівник
лінчува́вши