лінчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | лінчува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лінчу́ймо | |
| 2 особа | лінчу́й | лінчу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лінчува́тиму | лінчува́тимемо, лінчува́тимем |
| 2 особа | лінчува́тимеш | лінчува́тимете |
| 3 особа | лінчува́тиме | лінчува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лінчу́ю | лінчу́ємо, лінчу́єм |
| 2 особа | лінчу́єш | лінчу́єте |
| 3 особа | лінчу́є | лінчу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лінчу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лінчува́в | лінчува́ли |
| жін. р. | лінчува́ла | |
| сер. р. | лінчува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| лінчо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| лінчо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| лінчува́вши | ||