лінуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | лінува́тися, лінува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ліну́ймося, ліну́ймось | |
| 2 особа | ліну́йся, ліну́йсь | ліну́йтеся, ліну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лінува́тимуся, лінува́тимусь | лінува́тимемося, лінува́тимемось, лінува́тимемся |
| 2 особа | лінува́тимешся | лінува́тиметеся, лінува́тиметесь |
| 3 особа | лінува́тиметься | лінува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ліну́юся, ліну́юсь | ліну́ємося, ліну́ємось, ліну́ємся |
| 2 особа | ліну́єшся | ліну́єтеся, ліну́єтесь |
| 3 особа | ліну́ється | ліну́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ліну́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лінува́вся, лінува́всь | лінува́лися, лінува́лись |
| жін. р. | лінува́лася, лінува́лась | |
| сер. р. | лінува́лося, лінува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лінува́вшись | ||