-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лімітува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ліміту́ймо
2 особа ліміту́й ліміту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лімітува́тиму лімітува́тимемо, лімітува́тимем
2 особа лімітува́тимеш лімітува́тимете
3 особа лімітува́тиме лімітува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа ліміту́ю ліміту́ємо, ліміту́єм
2 особа ліміту́єш ліміту́єте
3 особа ліміту́є ліміту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ліміту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лімітува́в лімітува́ли
жін. р. лімітува́ла
сер. р. лімітува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ліміто́ваний
Безособова форма
ліміто́вано
Дієприслівник
лімітува́вши

Словник синонімів

ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. - Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують [дорослі] для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Гончар); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма, ми, якраз навпаки, хочемо розширити та поглибити її (М. Коцюбинський); Так он яка ти, пані доле!Поволі звужувала коло Бажань, і вже не маю часу, Щоб вийти на безжурну трасу (І. Муратов); Вона [Центральна Рада] одразу локалізувала петроградську авантюру більшовиків (А. Головко); Статус дипломата значною мірою лімітував його [І. Кулика] громадську і літературну діяльність у Канаді (з журналу).