ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.;КУПА́ВА діал.,КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками). Як безтурботно полоскались качки серед зеленого латаття і його білих та жовтих квіток (М. Рильський); Водяний мак вигідно спочивав на них [озерцях] круглим листом, висував з води зелені збаночки (М. Коцюбинський); Далекі озера манили до себе.. ніжністю білосніжних водяних лілій (Ю. Збанацький); На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач); Скільки пісень нам співець проспівав, Скільки нам кинув під ноги Маків червоних і білих купав! (О. Олесь); Як тільки розвіється ранковий туман,на поверхню тихих стариць, озер випливають великі квіти білого латаття і жовті глечики (з журналу).

ЛІ́ЛІЯ (цибулинна рослина родини лілійних із прямим високим стеблом і великими квітками у вигляді дзвона), ЛІЛЕ́Япоет.,ЛЕЛІ́Япоет. рідше,КРИНзаст.- Я вивів її [лілію] з жовтої і шарлахової лілії Тунберга (О. Довженко); Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти і туберози (Ю. Смолич); Чудові ночі бувають на Україні, особливо весняні ночі, коли сади біліють, пахнуть лелії, коли солов’ї щебечуть (В. Гжицький); Радуйся, земле, не повитая Квічастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! (Т. Шевченко).