-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ліквідува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ліквіду́ймо
2 особа ліквіду́й ліквіду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ліквідува́тиму ліквідува́тимемо, ліквідува́тимем
2 особа ліквідува́тимеш ліквідува́тимете
3 особа ліквідува́тиме ліквідува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа ліквіду́ю ліквіду́ємо, ліквіду́єм
2 особа ліквіду́єш ліквіду́єте
3 особа ліквіду́є ліквіду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ліквіду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ліквідува́в ліквідува́ли
жін. р. ліквідува́ла
сер. р. ліквідува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ліквідо́ваний
Безособова форма
ліквідо́вано
Дієприслівник
ліквідува́вши

Словник синонімів

ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИрідко;РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). - Док.: ліквідува́ти, зни́щити, скасува́ти, розпусти́ти, погаси́ти. Зайняли і районний центр Есмань.., ліквідували німецьку владу (А. Шиян); Комуністи за те, щоб знищити цей проклятий суспільний лад (Ірина Вільде); 18 вересня 1651 р. Хмельницький і польське командування підписали Білоцерківську угоду, яка скасовувала Зборовський трактат (з наукової літератури); - Товаришу гвардії лейтенант, - наполягає на своєму Денис, - ви ж не можете через мою голову касувати мої накази (О. Гончар); Комісар підвівся від грубки..: - Фронтів ще не розпускаємо (О. Гончар); Війні шабаш! Погасили [царські війська] в сусіда.. пожежу, - тепер і самим безпечніше (Панас Мирний).
НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь),ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ[ЛІКВІДУВА́ТИ] (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи);ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше,ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо - рослини, посіви). - Док.: зни́щити, ліквідува́ти[зліквідува́ти], зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); - Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); - Ну, а чи не прийме Клим?.. - Ох, братику! Теля я [Вовк] в нього звів! (Л. Глібов). - Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.
ПОЗБУ́ТИСЯкого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИкого, що,ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИкого, що, ВІДБУ́ТИкого, що, рідше,УСУ́НУТИкого, що,ВИ́ЗВОЛИТИСЯвід кого-чого,ПОДОЛА́ТИ[ПОДОЛІ́ТИрідко]що, ЛІКВІДУВА́ТИщо,ВІДЧЕПИ́ТИСЯвід кого-чого, розм., ВІДВ’ЯЗА́ТИСЯвід кого-чого, розм.,ВІДЧАХНУ́ТИСЯвід кого-чого, розм.,ВІДКАРА́СКАТИСЯкого, чого, від кого-чого, розм., СКАРА́СКАТИСЯрозм.,СПЕ́КАТИСЯрозм.,ЗДИ́ХАТИСЯрозм., ЗДИ́ХАТИщо, діал.; ЗЖИ́ТИ[ІЗЖИ́ТИрідко]що, УТРА́ТИТИ[ВТРА́ТИТИ]що, ЛИШИ́ТИСЯчого, заст.,РІШИ́ТИСЯчого, заст. (частково або повністю позбутися якихось якостей, властивостей, ознак тощо); ПОКІНЧИ́ТИз чим (остаточно). - Недок.: позбува́тися, позбавля́тися, збува́тися, збува́ти, відбува́ти, усува́ти, визволя́тися, дола́ти, подо́луватирідколіквідува́ти, відв’я́зуватися, відкара́скуватися, зди́хуватися, зжива́ти[ізжива́ти], утрача́ти[втрача́ти], лиша́тися, ріша́тися. По від’їзді Коровайного Андрій никав, не знаючи, як позбутися гнітючих думок, як веселіше глянути на світ (Д. Бедзик); Чого тільки тепер не виробляєш, щоб посухи тої позбавитися! І ранні пари, і угноєння, і бур’яни нищиш, і землю підпушуєш, і просапні тобі рослини сієш... (Остап Вишня); Він уже одну біду з голови позбув (Леся Українка); Тому не треба лягати, хто хоче від хворості збутись (прислів’я); Не хились додолу, зраджений козаче,.. Кинь свій жаль нікчемний, без вагання збудь! (П.Грабовський); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок); Я постараюсь усунути всі завади, що стоять в дорозі нашому щастю! (І. Франко); Наче щось важке спало мені на серце, стиснуло його, і я не мав сили визволитися від цього тягаря... (Л. Смілянський); В Україні ще треба чимало зробити, подолати багато застарілого, заскорузлого - навіть і в свідомості (з газети); Увесь поріг було зіллю дрібними слізьми, довідуючись у свого серця, чим подоліти своє горе (Ганна Барвінок); - Усяке непорозуміння дуже легко ліквідувати, коли ти зустрічаєшся з уявлюваним противником не тільки в цехах (Ю. Шовкопляс); Баба в хатині ніяк від цигана не відчепиться (Григорій Тютюнник); Здавалось би з першого погляду, що Яновський ніби трудився над оповіданням чи віршем українською мовою виключно, щоб відв’язатися від моєї настирливості (І. Ле); Степан відчахнувся від Пріськи, а вона зненавиділа його (Л. Яновська); Спіймавши себе на думках про грішний світ, Покута, намагаючись їх відкараскатися, покрутив головою, поворушив молитовно губами і почав до церкви бити поклони (П. Панч); Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було; бо, на случай, набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся (А. Свидницький); Слава Богові, що Юрась уже перебув своє з віспою, спекався вже врешті (М. Коцюбинський); [Хома:] Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? (М. Кропивницький); - Здихати б мені ту травицю, а то раз у раз заглядаю та мацаю, - а чи м’якенька, а чи зелененька... (Марко Вовчок); Своє сільське ім’я Мелашка вона давно зжила - стала солідною міською Меланією Григорівною (з газети); І довго й слова він не міг сказати, Лиш бився в груди, мов зовсім утратив Дар мови (І. Франко); Бабка в гріб уже ступала - Ізісохла, ізів’яла, І лишилася краси (С. Руданський); [Митродора:] Ти вже за своїми химерами всього розуму рішився! (В. Самійленко); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа).
I. УСУВА́ТИщо (доводити до зникнення), ЛІКВІДУВА́ТИ, ВИКРЕ́СЛЮВАТИ. - Док.: усу́нути, ліквідува́ти, ви́креслити. Усувати недоліки; Усунути перешкоди; Ліквідувати прорив; - Назавжди б викреслити війну з життя людини! - голосно промовив і Захар (І. Ле).