-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ліквідо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ліквідо́вуймо
2 особа ліквідо́вуй ліквідо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ліквідо́вуватиму ліквідо́вуватимемо, ліквідо́вуватимем
2 особа ліквідо́вуватимеш ліквідо́вуватимете
3 особа ліквідо́вуватиме ліквідо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ліквідо́вую ліквідо́вуємо, ліквідо́вуєм
2 особа ліквідо́вуєш ліквідо́вуєте
3 особа ліквідо́вує ліквідо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ліквідо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ліквідо́вував ліквідо́вували
жін. р. ліквідо́вувала
сер. р. ліквідо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ліквідо́вувавши

Словник синонімів

НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь),ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ[ЛІКВІДУВА́ТИ] (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи);ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше,ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо - рослини, посіви). - Док.: зни́щити, ліквідува́ти[зліквідува́ти], зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); - Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); - Ну, а чи не прийме Клим?.. - Ох, братику! Теля я [Вовк] в нього звів! (Л. Глібов). - Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.