-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив лікарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лікарю́ймо
2 особа лікарю́й лікарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лікарюва́тиму лікарюва́тимемо, лікарюва́тимем
2 особа лікарюва́тимеш лікарюва́тимете
3 особа лікарюва́тиме лікарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лікарю́ю лікарю́ємо, лікарю́єм
2 особа лікарю́єш лікарю́єте
3 особа лікарю́є лікарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лікарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лікарюва́в лікарюва́ли
жін. р. лікарюва́ла
сер. р. лікарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лікарюва́вши

Словник синонімів

ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИрідко,ЛІКАРЮВА́ТИрозм.,ГО́ЇТИрозм.рідше,КОРУВА́ТИдіал.,КУРУВА́ТИдіал. - Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Смолич); Доктор Фішер лічив хворих із сорок літ (О. Маковей); Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир (Словник Б. Грінченка); Об’явіть, будь ласка, землякам, чи не схоче хто у нас [у Миргороді] лікарювати (В. Самійленко); Дід пам’ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук - ото був превеликий знахар! (Б. Грінченко); Се [істерія] річ не така-то страшна, хоч і загайна, бо корувати її треба гігієною та водою (Леся Українка); Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує (С. Руданський). - Пор. виліко́вувати.