-1-
іменник чоловічого роду
(лічба)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лік  
родовий лі́ку  
давальний лі́ку, лі́кові  
знахідний лік  
орудний лі́ком  
місцевий на/у лі́ку  
кличний лі́ку*  

Словник синонімів

ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІКрозм.Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Хоткевич); За підрахунком Купріяна Олександровича.. ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Т. Шевченко).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко); Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко); І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч). не лічбо́ю. Дам ті [тобі] злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка).

втрача́ти / втра́тити лік чому. 1. Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко).

2. Чого-небудь дуже багато. — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров).

втрача́ти / втра́тити лік чому. 1. Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко).

2. Чого-небудь дуже багато. — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров).

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети).

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети).

-2-
іменник чоловічого роду
(ліки) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лік  
родовий лі́ку  
давальний лі́ку, лі́кові  
знахідний лік  
орудний лі́ком  
місцевий на/у лі́ку  
кличний лі́ку*  

Словник синонімів

ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІКрозм.Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Хоткевич); За підрахунком Купріяна Олександровича.. ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Т. Шевченко).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко); Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко); І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч). не лічбо́ю. Дам ті [тобі] злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка).

втрача́ти / втра́тити лік чому. 1. Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко).

2. Чого-небудь дуже багато. — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров).

втрача́ти / втра́тити лік чому. 1. Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко).

2. Чого-небудь дуже багато. — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров).

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети).

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лік лі́ки
родовий лі́ка лі́ків
давальний лі́ку, лі́кові лі́кам
знахідний лік лі́ки
орудний лі́ком лі́ками
місцевий на/у лі́ку на/у лі́ках
кличний лі́ку* лі́ки*

Словник синонімів

ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІКрідше,ЛІКА́РСТВО розм.; ЗІ́ЛЛЯ (навар або настій із деяких рослин, що використовується в народній медицині); БАЛЬЗА́М (цілющий розчин або мазь із лікарських рослин); ПАНАЦЕ́Якнижн. ірон. (ліки, які нібито допомагають від усіх хвороб). - Федір Іванович мені казав, що у вас там дома хвора на сипняк. Хочу вам ліків передати (А. Головко); Невистачає ні лікарів на них [хворих], ні медикаментів, доглядати доводиться самим (О. Гончар); [Лікар:] Спокійне, впорядковане життя - найкращий лік проти всяких справжніх можливих хвороб (Леся Українка); - Спасибі вам, батюшко.. Може, у вас є робота, то я відроблю за ваші лікарства (М. Стельмах); І до лікаря вже водили [Тетяну], і зіллям якимсь напувала баба Мокрина, - нічого не допомагало (Я. Баш); Ленінградський біохімік професор П. О. Якимов і відомий хірург професор М. М. Петров виготовили з живиці сибірської ялиці препарат - бальзам, яким лікували рани в роки Великої Вітчизняної війни (з журналу); Голкорефлексотерапія - не панацея від усіх хвороб, а тільки один з методів лікування (з газети).