ЛІВО́РУЧ (із лівого боку; у лівий бік), НАЛІ́ВО, ВЛІ́ВО[УЛІ́ВО], ЗЛІ́ВА, ПО [НА] ЛІ́ВУ РУ́КУ [РУЧ], ЛІВО́БІЧрідше,ВЛІВО́РУЧ[УЛІВО́РУЧ]розм.,ЦОБрозм.,СОБрозм.,У ЛІ́ВУ РУ́КУ (у лівий бік). Ліворуч, з-за крутих берегів, блиснуло на сонці, відкрилось перед очима блакитне плесо річки (В. Козаченко); І дивна річ - хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв’язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (М. Коцюбинський); Коні запряли вухами.. Він смикнув віжками вліво, заскрипіли копаниці (М. Стельмах); Потекла вона [річка] уліво проміж кущів верболозу і вільхи (О. Стороженко); Поповз далі. От стежка стала вузенькою, зліва обрив (Г. Хоткевич); Взявши на ліву руку од дороги, пішов узенькою стежечкою (П. Куліш); А на ліву руч від бурти розіслався степ, рівний, як долоня (Панас Мирний); Йшов вулицями [Микола], кивав правобіч і лівобіч головою, вітаючись до знайомих (П. Загребельний); Ось тут з гони проїхати вліворуч, а тоді повз верби, що в балочці (А. Головко); Воли самі звернули на вузеньку доріжку і "соб" поза могилою в’їхали у долинку (Ю. Мушкетик); Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).