любов 2

-1-
іменник жіночого роду, істота
(ім’я)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Любо́в Любо́ві
родовий Любо́ві Любо́вей
давальний Любо́ві Любо́в’ям
знахідний Любо́в Любо́вей
орудний Любо́в’ю Любо́в’ями
місцевий на/у Любо́ві на/у Любо́в’ях
кличний Любо́ве Любо́ві
відмінок однина множина
називний любо́в  
родовий любо́ві  
давальний любо́ві  
знахідний любо́в  
орудний любо́в’ю  
місцевий на/у любо́ві  
кличний любо́ве*  

Словник синонімів

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬрозм., УПОДО́БА[ВПОДО́БА]діал., ЛЮБВА́[ЛЮБА́]діал., МИ́ЛІСТЬзаст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’ялоз часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуттядо Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде - ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку - з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).
ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІмн., ЛЮ́БІСТЬрідше,РОМА́Нрозм.,ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІмн., розм.,ШУ́РИ-МУ́РИмн., розм.,АМУ́РИмн., розм. заст.,РОМА́НСдіал.Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); [Фенька:] Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).
ЛЮБО́Вдо чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА[ВПОДО́БА], УПОДО́БАННЯ[ВПОДО́БАННЯ], ЗАХО́ПЛЕННЯчим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬчим, ВІ́ДДАНІСТЬчому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬдо чого,ПРИХИ́ЛЬНІСТЬрідше, ПА́СІЯзаст.В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її [Сахно] інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання - він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення [Каминецького] спортом, рибальством, оте марення музикою - не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов - скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). - Пор. 1. інтере́с.
ПРА́ГНЕННЯдо чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГдо чого,ТЯЖІ́ННЯдо чого,ТЯ́ГАдо чого, рідше,ПОРИВА́ННЯдо чого, яке,ЖАДА́ННЯчого, з інфін., ЖАДО́БАдо чого, з інфін., яке,ЖАГА́до чого, чого, з інфін.,ЖАГО́ТАдо чого, чого,СНАГА́до чого,МРІ́Яяка, про що, з інфін.,ГОНИ́ТВАза чим, розм.,АПЕТИ́Тдо чого, розм.,ПРИ́ЯЗНЬдо чого, розм.,СТРЕМЛІ́ННЯдо чого, з інфін., перев. книжн.,ПОБУ́ДЖЕННЯдо чого, з інфін., діал.;ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого - сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯна що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди [О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко] втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); - Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів’я); [Петро:] О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі - давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов’язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). - Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

Словник антонімів

ЛЮБИТИ НЕНАВИДІТИ
1. Відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-н., чого-н., поважати; відчувати глибокі інтимні почуття, кохати. Відчувати неприязнь, ненависть до кого-н., чого-н., не переносити, не любити.
Любити батька, батьківщину, брата, Данилка, дівчину, доброту, ласку, людей, Марусю, матір, нареченого, родину, рідну землю, парубка ~  ненавидіти брехуна, ворога, дволичність, загарбника, зрадника, егоїста, насильство, нещирість, підлабузництво, підлість. Любити беззавітно, від щирого серця, віддано, вічно, гаряче, глибоко, дуже, завжди, на все життя, надмірно, пристрасно, сильно, сліпо, стійко, таємно, щиро ~  ненавидіти всіма силами душі, дуже, з відразою, завжди, занадто, надто, підкреслено, рішуче, щиро. Любити за відданість Україні, за доброту, за надійну дружбу, за принциповість, за прямоту, за порядність, за скромність, за хоробрість, за чесність, за щирість ~  ненавидіти за безпринципність, за безхарактерність, за боягузтво, за глупоту, за егоїзм, за жадібність, за захланність, за зраду, за злобу, за нахабність, за ненаситність, за підлість, за скупість.
2. Мати потяг до чого-н., цікавитися чим-н. Не мати потягу до чого-н., уважати щось поганим, не любити, відгетькувати.
Любити ~  ненавидіти велосипед, кіно, коней, магнітофон, молоко, музику, овочі, оперету, собак, театр, варити їсти, їздити кіньми, дивитися спортивні передачі, мити посуд, навчатися, працювати, читати книги. Перестати, починати, хотіти любити ~  ненавидіти що-н. Досить, дуже, стійко любити ~  ненавидіти.
Він ненавидів, бо умів любити, Як мало хто уміє з нас любить... Він був і є, він є і завжди буде, Він з нами на риштованнях будов. Як вітер, увіходить в наші груди Його ненависть і його любов (М. Рильський).   В цьому останньому вигуку відбилася вся натура старого, благородного і невичерпно щедрого в своїй любові і ненависті (О. Довженко).  Я хотів, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити,  Ненавидіти, як ти, уміть (В. Симоненко).    Я тільки раз, єдиний раз любив, А скільки раз ненавидів - не знаю  (Д. Павличко).
Любимий ~ненависний, любов ~ненависть; коханий ~ненависний, кохання ~ненависть, обожнювати ~ненавидіти

Словник фразеологізмів

до любо́ві кому і без додатка. Дуже подобається, любий хтось кому-небудь. Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок); Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: “в одній льолі та до любові” (Збірник про М. Кропивницького); — Я з нею не можу жити… вона мені не до любові… (М. Коцюбинський); Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (Легенди..).

-2-
іменник жіночого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Любо́в Любо́ві
    родовий Любо́ві Любо́вей
    давальний Любо́ві Любо́в’ям
    знахідний Любо́в Любо́вей
    орудний Любо́в’ю Любо́в’ями
    місцевий на/у Любо́ві на/у Любо́в’ях
    кличний Любо́ве Любо́ві
    відмінок однина множина
    називний любо́в  
    родовий любо́ві  
    давальний любо́ві  
    знахідний любо́в  
    орудний любо́в’ю  
    місцевий на/у любо́ві  
    кличний любо́ве*  

    Словник синонімів

    КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
    КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬрозм., УПОДО́БА[ВПОДО́БА]діал., ЛЮБВА́[ЛЮБА́]діал., МИ́ЛІСТЬзаст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’ялоз часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуттядо Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде - ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку - з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).
    ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІмн., ЛЮ́БІСТЬрідше,РОМА́Нрозм.,ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІмн., розм.,ШУ́РИ-МУ́РИмн., розм.,АМУ́РИмн., розм. заст.,РОМА́НСдіал.Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); [Фенька:] Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).
    ЛЮБО́Вдо чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА[ВПОДО́БА], УПОДО́БАННЯ[ВПОДО́БАННЯ], ЗАХО́ПЛЕННЯчим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬчим, ВІ́ДДАНІСТЬчому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬдо чого,ПРИХИ́ЛЬНІСТЬрідше, ПА́СІЯзаст.В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її [Сахно] інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання - він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення [Каминецького] спортом, рибальством, оте марення музикою - не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов - скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). - Пор. 1. інтере́с.
    ПРА́ГНЕННЯдо чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГдо чого,ТЯЖІ́ННЯдо чого,ТЯ́ГАдо чого, рідше,ПОРИВА́ННЯдо чого, яке,ЖАДА́ННЯчого, з інфін., ЖАДО́БАдо чого, з інфін., яке,ЖАГА́до чого, чого, з інфін.,ЖАГО́ТАдо чого, чого,СНАГА́до чого,МРІ́Яяка, про що, з інфін.,ГОНИ́ТВАза чим, розм.,АПЕТИ́Тдо чого, розм.,ПРИ́ЯЗНЬдо чого, розм.,СТРЕМЛІ́ННЯдо чого, з інфін., перев. книжн.,ПОБУ́ДЖЕННЯдо чого, з інфін., діал.;ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого - сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯна що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди [О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко] втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); - Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів’я); [Петро:] О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі - давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов’язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). - Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

    Словник антонімів

    ЛЮБИТИ НЕНАВИДІТИ
    1. Відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-н., чого-н., поважати; відчувати глибокі інтимні почуття, кохати. Відчувати неприязнь, ненависть до кого-н., чого-н., не переносити, не любити.
    Любити батька, батьківщину, брата, Данилка, дівчину, доброту, ласку, людей, Марусю, матір, нареченого, родину, рідну землю, парубка ~  ненавидіти брехуна, ворога, дволичність, загарбника, зрадника, егоїста, насильство, нещирість, підлабузництво, підлість. Любити беззавітно, від щирого серця, віддано, вічно, гаряче, глибоко, дуже, завжди, на все життя, надмірно, пристрасно, сильно, сліпо, стійко, таємно, щиро ~  ненавидіти всіма силами душі, дуже, з відразою, завжди, занадто, надто, підкреслено, рішуче, щиро. Любити за відданість Україні, за доброту, за надійну дружбу, за принциповість, за прямоту, за порядність, за скромність, за хоробрість, за чесність, за щирість ~  ненавидіти за безпринципність, за безхарактерність, за боягузтво, за глупоту, за егоїзм, за жадібність, за захланність, за зраду, за злобу, за нахабність, за ненаситність, за підлість, за скупість.
    2. Мати потяг до чого-н., цікавитися чим-н. Не мати потягу до чого-н., уважати щось поганим, не любити, відгетькувати.
    Любити ~  ненавидіти велосипед, кіно, коней, магнітофон, молоко, музику, овочі, оперету, собак, театр, варити їсти, їздити кіньми, дивитися спортивні передачі, мити посуд, навчатися, працювати, читати книги. Перестати, починати, хотіти любити ~  ненавидіти що-н. Досить, дуже, стійко любити ~  ненавидіти.
    Він ненавидів, бо умів любити, Як мало хто уміє з нас любить... Він був і є, він є і завжди буде, Він з нами на риштованнях будов. Як вітер, увіходить в наші груди Його ненависть і його любов (М. Рильський).   В цьому останньому вигуку відбилася вся натура старого, благородного і невичерпно щедрого в своїй любові і ненависті (О. Довженко).  Я хотів, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити,  Ненавидіти, як ти, уміть (В. Симоненко).    Я тільки раз, єдиний раз любив, А скільки раз ненавидів - не знаю  (Д. Павличко).
    Любимий ~ненависний, любов ~ненависть; коханий ~ненависний, кохання ~ненависть, обожнювати ~ненавидіти

    Словник фразеологізмів

    до любо́ві кому і без додатка. Дуже подобається, любий хтось кому-небудь. Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок); Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: “в одній льолі та до любові” (Збірник про М. Кропивницького); — Я з нею не можу жити… вона мені не до любові… (М. Коцюбинський); Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (Легенди..).