-1-
іменник жіночого роду
(незабудка) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний люби́-мене́ люби́-мене́
родовий люби́-мене́ люби́-мене́
давальний люби́-мене́ люби́-мене́
знахідний люби́-мене́ люби́-мене́
орудний люби́-мене́ люби́-мене́
місцевий на/у люби́-мене́ на/у люби́-мене́
кличний люби́-мене́ люби́-мене́

Словник синонімів

НЕЗАБУ́ДКА[НЕЗАБУ́ДЬКАрідко] (трав’яниста рослина з дрібними голубими квітками), НЕ́ЗАБУДЬдіал.,ЛЮБИ́-МЕНЕ́. Коли б для Києва прийшлося Мені різьбити герб віків, Троянду, молот, меч, колосся Я б незабудками обвів (М. Нагнибіда); На галявинах почали кульбаби відчиняти свої жовті квіточки, на вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудьки (Ю. Опільський).