любимий 1 значень
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | люби́мий | люби́ма | люби́ме | люби́мі |
родовий | люби́мого | люби́мої | люби́мого | люби́мих |
давальний | люби́мому | люби́мій | люби́мому | люби́мим |
знахідний | люби́мий, люби́мого | люби́му | люби́ме | люби́мі, люби́мих |
орудний | люби́мим | люби́мою | люби́мим | люби́мими |
місцевий | на/у люби́мому, люби́мім | на/у люби́мій | на/у люби́мому, люби́мім | на/у люби́мих |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЛЮБИТИ | НЕНАВИДІТИ |
1. Відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-н., чого-н., поважати; відчувати глибокі інтимні почуття, кохати. | Відчувати неприязнь, ненависть до кого-н., чого-н., не переносити, не любити. |
Любити батька, батьківщину, брата, Данилка, дівчину, доброту, ласку, людей, Марусю, матір, нареченого, родину, рідну землю, парубка ~ ненавидіти брехуна, ворога, дволичність, загарбника, зрадника, егоїста, насильство, нещирість, підлабузництво, підлість. Любити беззавітно, від щирого серця, віддано, вічно, гаряче, глибоко, дуже, завжди, на все життя, надмірно, пристрасно, сильно, сліпо, стійко, таємно, щиро ~ ненавидіти всіма силами душі, дуже, з відразою, завжди, занадто, надто, підкреслено, рішуче, щиро. Любити за відданість Україні, за доброту, за надійну дружбу, за принциповість, за прямоту, за порядність, за скромність, за хоробрість, за чесність, за щирість ~ ненавидіти за безпринципність, за безхарактерність, за боягузтво, за глупоту, за егоїзм, за жадібність, за захланність, за зраду, за злобу, за нахабність, за ненаситність, за підлість, за скупість. | |
2. Мати потяг до чого-н., цікавитися чим-н. | Не мати потягу до чого-н., уважати щось поганим, не любити, відгетькувати. |
Любити ~ ненавидіти велосипед, кіно, коней, магнітофон, молоко, музику, овочі, оперету, собак, театр, варити їсти, їздити кіньми, дивитися спортивні передачі, мити посуд, навчатися, працювати, читати книги. Перестати, починати, хотіти любити ~ ненавидіти що-н. Досить, дуже, стійко любити ~ ненавидіти. | |
Він ненавидів, бо умів любити, Як мало хто уміє з нас любить... Він був і є, він є і завжди буде, Він з нами на риштованнях будов. Як вітер, увіходить в наші груди Його ненависть і його любов (М. Рильський). В цьому останньому вигуку відбилася вся натура старого, благородного і невичерпно щедрого в своїй любові і ненависті (О. Довженко). Я хотів, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити, Ненавидіти, як ти, уміть (В. Симоненко). Я тільки раз, єдиний раз любив, А скільки раз ненавидів - не знаю (Д. Павличко). | |
Любимий ~ненависний, любов ~ненависть; коханий ~ненависний, кохання ~ненависть, обожнювати ~ненавидіти |