-1-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний любва́  
родовий любви́  
давальний любві́  
знахідний любву́  
орудний любво́ю  
місцевий на/у любві́  
кличний лю́бво*  

Словник синонімів

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬрозм., УПОДО́БА[ВПОДО́БА]діал., ЛЮБВА́[ЛЮБА́]діал., МИ́ЛІСТЬзаст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’ялоз часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуттядо Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде - ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку - з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).