льодовитий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний льодови́тий льодови́та льодови́те льодови́ті
родовий льодови́того льодови́тої льодови́того льодови́тих
давальний льодови́тому льодови́тій льодови́тому льодови́тим
знахідний льодови́тий льодови́ту льодови́те льодови́ті
орудний льодови́тим льодови́тою льодови́тим льодови́тими
місцевий на/у льодови́тому, льодови́тім на/у льодови́тій на/у льодови́тому, льодови́тім на/у льодови́тих

Словник синонімів

КРИЖАНИ́Й (з криги або пов’язаний з кригою), ЛЬОДОВИ́Й, ЛЬОДИ́СТИЙ, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (з великою кількістю льоду); ЗАЛЕДЕНІ́ЛИЙ (який укрився кригою, який став кригою). Ріка лише днями скинула крижаний панцир (З. Тулуб); На довгій бороді й вусах висіли льодові бурульки (Є. Кравченко); От уже й морози пересілися.. Дерева почали струшувати заледенілі бурульки (І. Кириленко).
ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙрозм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙдіал.,СІ́ВЕРНИЙдіал. (про вітер - пронизливий); НЕТО́ПЛЕНИЙ (про хату, приміщення, піч, грубу, в яких не топили); ПРОХОЛО́ЛИЙ, ПРОСТИ́ГЛИЙ (який втратив тепло); ЗАДУБІ́ЛИЙ (який втратив тепло і став негнучким або твердим). Сікло холодним, гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар); На чолі в неї виступили краплі зимного поту (Н. Кобринська); Зима була тяжка, студена (І. Франко); Волосся йому ворушив крижаний вітер - старий не пам’ятав, коли загубив шапку (Ю. Яновський); Не властиві так само їм [первісним тільцям] і розпечений жар і холод різкий льодовитий (М. Зеров); Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст (Я. Щоголів); Сіверкий вітер подужчав (В. Кучер); Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті (Т. Шевченко); Сидить баба Сикліта на печі, а піч нетоплена, холодна (Грицько Григоренко); Боєць залягав у глибокім снігу.. Останнє тепло, Останню снагу Губили руки його задубілі (А. Малишко); Їли задубілу варену картоплю.