лучний 2 значення

-1-
прикметник
(від: лука)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лучни́й лучна́ лучне́ лучні́
родовий лучно́го лучно́ї лучно́го лучни́х
давальний лучно́му лучні́й лучно́му лучни́м
знахідний лучни́й лучну́ лучне́ лучні́
орудний лучни́м лучно́ю лучни́м лучни́ми
місцевий на/у лучно́му, лучні́м на/у лучні́й на/у лучно́му, лучні́м на/у лучни́х

Словник синонімів

ЛУЧНИ́Й (пов’язаний з лукою), ЛУГОВИ́Й, ЛУЧАНИ́Й діал. З усього зійшлись Союзу В хаті тут скарби природи: Льон, коноплі, кукурудза, Лучні трави, корнеплоди... (П. Дорошко); Я іду шовковою травою, пахнуть медом квіти лугові, вдалині встають переді мною, голубіють гори дніпрові (І. Гончаренко); По другий бік річки неначе цвів рай. Польські полки виступали з табору одні за другими на лучану низину (І. Нечуй-Левицький).
-2-
прикметник
(який добре лучить) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лучни́й лучна́ лучне́ лучні́
родовий лучно́го лучно́ї лучно́го лучни́х
давальний лучно́му лучні́й лучно́му лучни́м
знахідний лучни́й лучну́ лучне́ лучні́
орудний лучни́м лучно́ю лучни́м лучни́ми
місцевий на/у лучно́му, лучні́м на/у лучні́й на/у лучно́му, лучні́м на/у лучни́х

Словник синонімів

ЛУЧНИ́Й (пов’язаний з лукою), ЛУГОВИ́Й, ЛУЧАНИ́Й діал. З усього зійшлись Союзу В хаті тут скарби природи: Льон, коноплі, кукурудза, Лучні трави, корнеплоди... (П. Дорошко); Я іду шовковою травою, пахнуть медом квіти лугові, вдалині встають переді мною, голубіють гори дніпрові (І. Гончаренко); По другий бік річки неначе цвів рай. Польські полки виступали з табору одні за другими на лучану низину (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лучни́й лучна́ лучне́ лучні́
родовий лучно́го лучно́ї лучно́го лучни́х
давальний лучно́му лучні́й лучно́му лучни́м
знахідний лучни́й лучну́ лучне́ лучні́
орудний лучни́м лучно́ю лучни́м лучни́ми
місцевий на/у лучно́му, лучні́м на/у лучні́й на/у лучно́му, лучні́м на/у лучни́х