лупцьований 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лупцьо́ваний лупцьо́вана лупцьо́ване лупцьо́вані
родовий лупцьо́ваного лупцьо́ваної лупцьо́ваного лупцьо́ваних
давальний лупцьо́ваному лупцьо́ваній лупцьо́ваному лупцьо́ваним
знахідний лупцьо́ваний, лупцьо́ваного лупцьо́вану лупцьо́ване лупцьо́вані, лупцьо́ваних
орудний лупцьо́ваним лупцьо́ваною лупцьо́ваним лупцьо́ваними
місцевий на/у лупцьо́ваному, лупцьо́ванім на/у лупцьо́ваній на/у лупцьо́ваному, лупцьо́ванім на/у лупцьо́ваних