лупнути 3 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(від: лупа́ти) [фам.]

Словник відмінків

Інфінітив лу́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лу́пнімо, лу́пнім
2 особа лу́пни лу́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лу́пну лу́пнемо, лу́пнем
2 особа лу́пнеш лу́пнете
3 особа лу́пне лу́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лу́пнув лу́пнули
жін.р. лу́пнула
сер.р. лу́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лу́пнувши

Словник синонімів

ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам., ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз - сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася [Катря] додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов [матрос] повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); - В мене є пропозиція, - зблиснула оченятами Марися Павлівна, - давайте назвем [табір].. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). - Пор. 1. диви́тися.
КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії),МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИрозм.,ЗМИГА́ТИрозм.,ЗМИ́ГУВАТИрозм.,ЛИ́ПАТИдіал. - Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Він швидко кліпав віями, немов боявся, що зрадлива сльоза викотиться з ока (Л. Первомайський); Його борода тряслася, а червоні очі сльозливо моргали (Г. Хоткевич); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача (М. Стельмах); Зоня закотила чоловічки під повіки і лупала тільки самими білками (Ірина Вільде).

Словник фразеологізмів

лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Б. Грінченка); Він сів, лупнув очима на світло (Панас Мирний); Левко тільки лупнув очима на Юрка (М. Стельмах). ли́пнути очи́ма, діал. Роман липнув на його [нього] очима і знов втирив [утулив] очі у вікно (І. Нечуй-Левицький).

2. Прокинутися або опритомніти, розтуливши повіки. Лупнув очима [Максим], підвів із постелі голову, прислухається (С. Васильченко); “Матіночко! рідненька… Чи се ж ти?..” Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).

-2-
дієслово доконаного виду
(від: лупи́ти)

Словник відмінків

Інфінітив лу́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лу́пнімо, лу́пнім
2 особа лу́пни лу́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лу́пну лу́пнемо, лу́пнем
2 особа лу́пнеш лу́пнете
3 особа лу́пне лу́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лу́пнув лу́пнули
жін.р. лу́пнула
сер.р. лу́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лу́пнувши

Словник синонімів

ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам., ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз - сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася [Катря] додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов [матрос] повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); - В мене є пропозиція, - зблиснула оченятами Марися Павлівна, - давайте назвем [табір].. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). - Пор. 1. диви́тися.
КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії),МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИрозм.,ЗМИГА́ТИрозм.,ЗМИ́ГУВАТИрозм.,ЛИ́ПАТИдіал. - Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Він швидко кліпав віями, немов боявся, що зрадлива сльоза викотиться з ока (Л. Первомайський); Його борода тряслася, а червоні очі сльозливо моргали (Г. Хоткевич); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача (М. Стельмах); Зоня закотила чоловічки під повіки і лупала тільки самими білками (Ірина Вільде).

Словник фразеологізмів

лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Б. Грінченка); Він сів, лупнув очима на світло (Панас Мирний); Левко тільки лупнув очима на Юрка (М. Стельмах). ли́пнути очи́ма, діал. Роман липнув на його [нього] очима і знов втирив [утулив] очі у вікно (І. Нечуй-Левицький).

2. Прокинутися або опритомніти, розтуливши повіки. Лупнув очима [Максим], підвів із постелі голову, прислухається (С. Васильченко); “Матіночко! рідненька… Чи се ж ти?..” Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник відмінків

Інфінітив лу́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лу́пнімо, лу́пнім
2 особа лу́пни лу́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лу́пну лу́пнемо, лу́пнем
2 особа лу́пнеш лу́пнете
3 особа лу́пне лу́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лу́пнув лу́пнули
жін.р. лу́пнула
сер.р. лу́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лу́пнувши

Словник синонімів

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм., ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично - перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИрозм., ТА́КАТИрозм., ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). - Док.: ви́стрелити, стре́льнути[стрі́льну́ти], уда́рити[вда́рити], ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнутирозм.прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); - Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); [Кряж:] То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і - по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); - Як почнуть артпідготовку - кожна батарея знає, по якому [доту] їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). - Пор. 2. ба́хнути.
-3-
дієслово доконаного виду
(вдарити)

Словник відмінків

Інфінітив лу́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лу́пнімо, лу́пнім
2 особа лу́пни лу́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лу́пну лу́пнемо, лу́пнем
2 особа лу́пнеш лу́пнете
3 особа лу́пне лу́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лу́пнув лу́пнули
жін.р. лу́пнула
сер.р. лу́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лу́пнувши

Словник синонімів

ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам., ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз - сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася [Катря] додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов [матрос] повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); - В мене є пропозиція, - зблиснула оченятами Марися Павлівна, - давайте назвем [табір].. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). - Пор. 1. диви́тися.
КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії),МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИрозм.,ЗМИГА́ТИрозм.,ЗМИ́ГУВАТИрозм.,ЛИ́ПАТИдіал. - Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Він швидко кліпав віями, немов боявся, що зрадлива сльоза викотиться з ока (Л. Первомайський); Його борода тряслася, а червоні очі сльозливо моргали (Г. Хоткевич); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача (М. Стельмах); Зоня закотила чоловічки під повіки і лупала тільки самими білками (Ірина Вільде).

Словник фразеологізмів

лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Б. Грінченка); Він сів, лупнув очима на світло (Панас Мирний); Левко тільки лупнув очима на Юрка (М. Стельмах). ли́пнути очи́ма, діал. Роман липнув на його [нього] очима і знов втирив [утулив] очі у вікно (І. Нечуй-Левицький).

2. Прокинутися або опритомніти, розтуливши повіки. Лупнув очима [Максим], підвів із постелі голову, прислухається (С. Васильченко); “Матіночко! рідненька… Чи се ж ти?..” Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник відмінків

Інфінітив лу́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лу́пнімо, лу́пнім
2 особа лу́пни лу́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лу́пну лу́пнемо, лу́пнем
2 особа лу́пнеш лу́пнете
3 особа лу́пне лу́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лу́пнув лу́пнули
жін.р. лу́пнула
сер.р. лу́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лу́пнувши

Словник синонімів

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм., ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично - перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИрозм., ТА́КАТИрозм., ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). - Док.: ви́стрелити, стре́льнути[стрі́льну́ти], уда́рити[вда́рити], ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнутирозм.прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); - Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); [Кряж:] То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і - по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); - Як почнуть артпідготовку - кожна батарея знає, по якому [доту] їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). - Пор. 2. ба́хнути.

Словник відмінків

Інфінітив лупну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лупні́мо, лупні́м
2 особа лупни́ лупні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лупну́ лупнемо́, лупне́м
2 особа лупне́ш лупнете́
3 особа лупне́ лупну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. лупну́в лупну́ли
жін.р. лупну́ла
сер.р. лупну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лупну́вши