-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив лупи́тися, лупи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа лупи́тиметься лупи́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа лу́питься лу́пляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лу́плячись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лупи́вся, лупи́всь лупи́лися, лупи́лись
жін. р. лупи́лася, лупи́лась
сер. р. лупи́лося, лупи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лупи́вшись

Словник синонімів

ВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ (про пташенят - прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця), ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИДЗЬО́БУВАТИСЯ, ПРОКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПРОДЗЬО́БУВАТИСЯ, ЛУПИ́ТИСЯрозм. - Док.: ви́лупитися, ви́клюватися, ви́клюнутися, ви́дзьобатися, проклюва́тися, проклю́нутися, продзьо́батися. З довгоносих крашанок найбільше вилуплюються півники (М. Стельмах); Як виклюнулись гороб’ята, то горобцеві новий клопіт - годувати діточок (Леся Українка); - Наша Зозулька вивела курчаток! Вже вилупилися! Я сама виділа, як одне з них видзьобувалося (І. Чендей); Зозуленя прокльовується на десяту добу висиджування (з журналу); На фермі саме гусята лупляться (В. Земляк).
ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛІЗА́ТИрозм.,ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, облі́зти, злі́зти, ізлі́зти. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко); Анжела витягла дзеркальце, .. припудрила ніс, який трохи облупився від сонця (М. Чабанівський); Спини у них [бульдозеристів].. оголені і облазять, мов на ящірках (О. Гончар); Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками... (Є. Гуцало); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Г. Косинка).
ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).
НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини - з’явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ[ВРОДИ́ТИСЯ]рідше,ЗНАЙТИ́СЯ[НАЙТИ́СЯ]розм.,ЗРОДИ́ТИСЯрідше,ПОРОДИ́ТИСЯрідше;ВИ́ЛУПИТИСЯзневажл. (про дитину); ВИ́ВЕСТИСЯ (про малят тварини); ВИ́ПЛОДИТИСЯ (щодо тварин - нейтральне, щодо людей - зневажл.); НАПЛОДИ́ТИСЯрозм.,РОЗПЛОДИ́ТИСЯрозм.,НАМНО́ЖИТИСЯрозм. (народитися в якій-небудь, звичайно великій, кількості); РОЗМНО́ЖИТИСЯрозм.,НАЛУПИ́ТИСЯвульг. (щодо людей). - Недок.: наро́джуватися, роди́тися, лупи́тися, вилу́плюватися, виво́дитися, випло́джуватися, плоди́тися, розпло́джуватися, мно́житися, розмно́жуватися, лупи́тися. Може б, вони й не здибались цього літа, хоч і в одному селі народились та жили (Є. Гуцало); - В гнилих підвалах родилися і вмирали ми, За хмарами диму не бачили сонця (А. Головко); Через рік уродився їм син Івась (Панас Мирний); [Мотря:] Ночі холодні, де я подіну теляток, як знайдуться вони (З. Мороз); Живи, життя безсмертне! Живи, священна славо, Людей, які зродились, щоб смерть перебороть! (М. Бажан); - Ви тутешній? - зав’язував я розмову. - Не зовсім. Але виплодився біля моря (В. Логвиненко); Дуже багато розплодилося їх [хрущів] тієї весни (О. Донченко); - Це тепер народу намножилося без ліку, хутори як гриби поросли (Г. Хоткевич); Прийшов Юрій - і розрішив. Сказав: "Плодіться, і розмножуйтеся, і наповняйте землю, радуючися" (Г. Хоткевич).