ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів); ЄЗУЇ́ТСТВО (підступність, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети); ПІДСТУ́ПНІСТЬ (намагання показною доброзичливістю прикрити злий намір); КОМЕ́ДІЯ, КУМЕ́ДІЯрозм.,КОМЕДІА́НТСТВОзаст. ірон. (удавання з себе когось з певною метою). Оця внутрішня настроєність на лицемірство, примирення з лицемірством, своїм та інших, оця дволичність - одне обличчя на свята і зовсім інше для постійного вжитку - щиро вражали Інну (В. Дрозд); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість (А. Кримський); Він [Янка Купала] рицар був високої мети, Він ворог був лукавства й облуди (М. Рильський); - Я всіх ненавидів тоді - одних за лицемірство і двоєдушність, інших за безтурботність (П. Колесник); З першого слова якимсь незбагненним чуттям розгадувала вона фальш у людині й одразу насторожувалася (В. Козаченко); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Та й спробуй лиш сказати їй неправду! У неї такі спостережливі, кмітливі оченята, так вона пантрує ними за маминим обличчям - враз запідозрить, відчує нещирість (І. Рябокляч); Навіть тоді, коли її ображали безпідставно, вона не домагалась викриття підступності противника і воліла примиритися, аби було тихо (А. Хижняк); Пан тільки витріщив очі на ту комедію і не знав, чи ті люди жартували, чи зовсім подуріли (І. Нечуй-Левицький); Хлопець бачив, що дєдя грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич); Не докоряй мені комедіантством! Не докоряй тим, що я грала ролю перед тобою!.. (І. Франко).

ХИ́ТРОЩІмн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІмн., розм.; ХИТРИ́НКАрозм., ЛУКА́ВИНКАрозм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТрозм., ВИ́КРУТКАрозм., ВИ́ВЕРТрозм., ВИ́КРУТНІмн., розм., ШТУ́КАрозм., ШТУ́ЧКАрозм., ФО́КУСрозм., ФІ́ҐЛІ-МІҐЛІмн., розм. (окремий хитрий прийом, спритна дія); ЕКІВО́КИ (перев. словесні викрути, двозначні натяки). Сусана Уласівна пішла на хитрощі: наклала на тарілці на споді купу скибок простої з непитльованого борошна паляниці, а зверху доклала скибками білої питльованої (І. Нечуй-Левицький); Маленька хитрість удалась: взявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко); Їх запросили ввійти, і всі увійшли необачно, Лиш Еврілох, відчувши лукавство, іззаду лишився (переклад Б. Тена); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручувався брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Вивчаєш роками у високій школі дипломатські хитромудрощі (О. Гончар); Аристарх Стурчак характер сильний, але суперечливий; у ньому відчувається і немилосердність, і непохитність, і мужицька хитринка (В. Логвиненко); Широко розтягнув [Тиміш] міхи баяна і, кинувши на дівчину карим оком, з лукавинкою запитав: - Весною інтересуєшся? (Я. Гримайло); Зробив [староста] виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині (Лесь Мартович); Целя читала той лист з чимраз більшим зачудуваннєм.. Хвилю вона думала, що весь той вступ - се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза, вимірена на викликаннє ефекту (І. Франко); [Харько:] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Кропивницький); На каторзі мені злодії розповідали багато про шулерську "працю", і мені тепер видно кожний виверт. Я вже програв шість карбованців (Д. Бузько); Викрутнями перебувається (М. Номис); Я писала її [відповідь] щиро і без жодних педагогічних штук (Леся Українка); Мене тепер ніхто не обтулить, я знаю їхні штучки (Ю. Яновський); - Тільки в мене без фокусів - попередив Килигей. - Помічу, що котрий валюту ковтне - одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам, це вже республіці належить (О. Гончар); Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. - Знов якісь фіґлі-міґлі! Знов ухиляються [старшини] від певних зобов’язань (З. Тулуб).