-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лука́вий лука́ва лука́ве лука́ві
родовий лука́вого лука́вої лука́вого лука́вих
давальний лука́вому лука́вій лука́вому лука́вим
знахідний лука́вий, лука́вого лука́ву лука́ве лука́ві, лука́вих
орудний лука́вим лука́вою лука́вим лука́вими
місцевий на/у лука́вому, лука́вім на/у лука́вій на/у лука́вому, лука́вім на/у лука́вих

Словник синонімів

ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм),НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙзаст.,ОКАЯ́ННИЙзаст.,НЕЧЕСТИ́ВИЙкнижн., заст.;ГРІХО́ВНИЙзаст.,БОГОМЕ́РЗЬКИЙзаст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). [Маруся:] З того безталанного дня,.. як уздріла я його, мучать мене помисли лукаві, у три ряди облягли грішні думки (Панас Мирний); Неправедне життя; Немила тобі розкіш неправедна (М. Зеров); Жадна нечиста думка не засмітила їй серця (М. Коцюбинський); [Панас (пада перед іконою навколішки):] Согрішив я, окаянний! (М. Кропивницький); Я знаю: нечестиве те кохання (А. Кримський); [Меропія:] Що ж то скаже отець Модестій, як, борони Боже, довідається про це гріховне гульбище (І. Нечуй-Левицький). - Пор. амора́льний.
ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙрідко,ДВОЄДУ́ШНИЙзаст.;ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙ рідше (який під зовнішньою лагідністю приховує погані наміри). - Колись і мене [піп] назвав антихристом. - Невже антихристом?.. - сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький); Завжди нещирий, Олександр перший, не бажаючи ображати Барклая і Багратіона, обох призначив командуючими арміями (П. Кочура); Тяжкі переслідування одвертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух (М. Рильський); Не злюбила йогоДокія. Не за ті цукерки, що дітям не дав, а за те, що якийсь він слизький був, дуже низько кланявся усім Чумакам (В. Кучер); - Ти здавна був кепський, не хочу казати - фальшивий пророк (І. Франко); Не клянись, що життя є виною тому, Що ти криводушний, Підступний, Лукавий, .. На світі є чесність І совість є, А ти за вигоди їх вирішив збути... (С. Воскрекасенко); Невже зрадив хан? Кривоприсяжний пес! Хоче в мутній воді половити рибки (Я. Качура); Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського уряду (М. Коцюбинський); Вони [посли], бач, налякалися, що князь побачив їх дволичну гру (Юліан Опільський); Аристарх.. не такий ввічливий, як Мстислав, але, безперечно, не двоєдушний, щирий (В. Логвиненко); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський). - Пор. підсту́пний.
ЛУКА́ВИЙ (про очі, погляд і т. ін. - сповнений добродушних хитрощів, грайливості), ГРАЙЛИ́ВИЙ. Говорив Кирило Тур, розгладжуючи вуси і поглядаючи на всю компанію, а очі такі лукаві, що разом, здається, й щиро говорить, разом і морочить (П. Куліш); З помітним замішанням Ніна присіла на краєчку ліжка. Грайливий вираз на обличчі зник, поступившись почуттю боязкої настороженості (С. Добровольський).
ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙрозм.,ОБЛУ́ДЛИВИЙрозм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙрозм.,ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙрозм.,ГАДЮ́ЧИЙ розм.,ЗМІЇ́НИЙрозм. (про заміри, вчинки, риси такої людини). Підступний боярин був, князя Данила вбити хотів (С. Пушик); - Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників.. Підступна порада! (А. Головко); - Тепер вона не буде терпіти коло себе чоловіка,.. що ображає її людську гідність, не буде терпіти людину підлу й нікчемну (Є. Гуцало); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе (В. Симоненко); Він підбурив [хлопця] на брудний і підлотний злочин (З. Тулуб); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський); Її вже навіть острах бере, що ніхто його тут не розгадає, всіх він задурманить своїми облудними речами (О. Гончар); [Парвус:] Мені оті патриції непевні, не бачу я в них щирості такої, як у плебеїв (Леся Українка); Вона.. забула про існування Миколи Сухопари й інших бешкетників, від яких можна було чекати каверзних витівок (О. Донченко); Його я знаю добре.. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Д. Павличко); Дівчата цей раз менше таїлися, цілком недвозначно виявляли свої пекельні наміри (К. Гордієнко); В Лакшуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (М. Стельмах); Вона бачила.. той зміїний усміх (ще мовби здержуваний!), що блукав на гадючих устах пані Наської... (Олена Пчілка). - Пор. лицемі́рний, 1. хи́трий.
ХИ́ТРИЙ (який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, ХИТРЮ́ЩИЙпідсил. розм., ХИТРЮ́ЧИЙпідсил. розм., ШЕЛЬМІ́ВСЬКИЙрозм., ШЕЛЬМУВА́ТИЙрозм., ПРОНО́ЗЛИВИЙрозм., ПРОНО́ЗУВАТИЙрозм., ШТУДЕ́РНИЙдіал.- Цей Романко в мене хитрий, хоч кого обдурить (М. Коцюбинський); Не додержав слова лукавий боярин, не написав Сагайдачному про долю Коржеву (З. Тулуб); "Хитрющий же цей Тимко, зразу до командира - і вже ад’ютантом. І як я до такого не додумався!" (Ю. Збанацький); [Забрамський:] Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з’єднався з іншими і прекрасно діє... Ах ти шельмівська дівчина! (П. Кочура); Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний (Лесь Мартович). - Пор. підсту́пний.
ХИ́ТРИЙім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Нрозм., ХИТРЮ́ГАпідсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМАрозм., КРУТИ́ХВІСТрозм., ЛИСрозм., ЛИСИ́ЦЯрозм., ХИТРЯ́Крозм., ХИ́ТРИКрозм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗАрозм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯрозм., ШТУ́КАрозм., ШТУ́ЧКАрозм.Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів’я); Трохим - сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); - Чого ж він викрутень? - зойкнула Василина.. - Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); - Я пожартувала, татку, - перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); - Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); - Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій - це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там [у школі] прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб’ють гуртом (Панас Мирний); [Харько:] Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); - Потім ще не таке він одчубучить. Роман - то штука (М. Стельмах). - Пор. 1. пройди́світ.
ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КАрозм., ГА́СПИД[А́СПИД]розм.,ГАСПИДЯ́КАпідсил. розм.,ДІ́ДЬКОрозм.,КУЦА́Крозм.,КУ́ЦИЙрозм.,КУЦА́Нрозм.,КУЦЬрозм., АНТИ́ПКОдіал.,А́РІДНИК діал.,МОЛЬФА́Р[МОЛФА́Р] діал.,АНЦИ́ХРИСТ[АНТИ́ХРИСТ] заст.,БЕНЕ́РЯ заст.;ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР[ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР (володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ[ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГзаст., ПРОКЛЯ́ТИЙрідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й, ХОВА́НЕЦЬдіал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Йрідше,ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕрозм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТдіал., АНЦИ́БОЛдіал., АНЦИ́БОЛОТНИКдіал.,БОЛОТЯНИ́Кдіал. (той, що живе в болоті); ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Нзаст., ПОЛІСУ́Нзаст. (той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ’яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п’ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор’ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); - Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з’явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам’янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник - цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

від лука́вого, ірон. Те, що суперечить певним нормам, канонам і т. ін.; щось не таке як прийнято, як треба. — Не люблю, як ти з книжок почнеш верзти всячину. То все від лукавого (Б. Грінченко); — Політика в нього, може, й від лукавого, але ж яка Божа іскра сяє в багатьох його творах! (М. Стельмах); Коваль — його професія, решта — від лукавого, як кажуть (З газети); — Під оселедець [випити]. А кава, лимон.. — то від лукавого, від заграничної [закордонної] темноти (А. Крижанівський).

лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Куліш); [Степанида і Оксана:] Що ж таке трапилось? [Панас:] Хоч і не питайте! (Зітхає). Лукавий напутив… [Степанида:] Ця горілка ніколи до пуття не доведе (М. Кропивницький).

лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Куліш); [Степанида і Оксана:] Що ж таке трапилось? [Панас:] Хоч і не питайте! (Зітхає). Лукавий напутив… [Степанида:] Ця горілка ніколи до пуття не доведе (М. Кропивницький).

лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Куліш); [Степанида і Оксана:] Що ж таке трапилось? [Панас:] Хоч і не питайте! (Зітхає). Лукавий напутив… [Степанида:] Ця горілка ніколи до пуття не доведе (М. Кропивницький).