-1-
іменник жіночого роду
(луг, лука)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лужи́на лужи́ни
родовий лужи́ни лужи́н
давальний лужи́ні лужи́нам
знахідний лужи́ну лужи́ни
орудний лужи́ною лужи́нами
місцевий на/у лужи́ні на/у лужи́нах
кличний лужи́но* лужи́ни*

Словник синонімів

ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах).